• You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • Роман Соколов: «У нашому жанрі неможливо двічі побачити одну й ту саму картинку, як фільм у кінотеатрі»

Роман Соколов: «У нашому жанрі неможливо двічі побачити одну й ту саму картинку, як фільм у кінотеатрі»

13 травня у Львові виступить всесвітньо відомий театр тіней з України TEULIS, який збирає аншлаги в Японії, Польщі, Чехії, Італії, Фінляндії. Вони – фіналісти багатьох європейських талант-шоу, однак їх жодного разу не бачив український глядач. Чому так? Про це і про творчий шлях театру журналісту «ВЗ» розповів Роман Соколов (на фото).

— Як виникла ідея заснувати саме театр тіней?

— Приблизно з 2009 року я перебував у пошуку чогось нового, унікального. Хотілося бути чимось в єдиному екземплярі, щоб займатися творчістю і не звертати уваги на конкурентів, плагіаторів. Я ще не припускав, що це буде за проект. Робота завжди приносила мені, крім прибутку, ще й радість. Зраджувати свого принципу не хотів і цього разу. На пошуки витратив близько трьох років, поки життя само не підказало, чим буду займатися надалі. До 2011 року я вже 15 років працював в івент-бізнесі. Працюючи над новорічним проектом для однієї великої IT-компанії, від замовника надійшло побажання, щоб ми допомогли у створенні новорічного шоу, але при цьому артистами будуть співробітники цієї компанії. Такий підхід був актуальним у період кризи. Один із відділів виявив бажання зробити театр тіней, і нашим завданням було максимальне сприяння в поліпшенні аматорського пориву. Я запросив на виставу театру тіней перевіреного часом танцюриста і хореографа, мого доброго друга Віталія Сусловця. Показав йому в Інтернеті короткі виступи американського театру тіней «Пілоболус» і сказав, що чекаю від нього приблизно такого ж. На новорічному корпоративі виступ нашого доморощеного театру тіней, що складався з менеджерів HR- і PR-відділів, справив фурор. Досвід організатора допомагав мені швидко орієнтуватися на ринку, оцінювати попит продукту, його вартість, і для мене картинка склалася за хвилини. У хореографа Віталія ця картинка теж склалася досить швидко. В результаті відразу після новорічних свят відбулася перша репетиція театру. За оголошенням на кастинг прийшло 10 осіб. Вони і стали першим історичним складом театру. Надалі було багато роботи, навчання нового жанру, море корпоративів... Слабкі йшли, сильні займали їхні місця. За п’ять років ми стали колективом, у якого аншлаг — це норма.

Композиція у формі тризуба у виконанні театру тіней TEULIS.

— Хто автор назви і що вона означає?

— Назву придумали самі артисти першого складу. Одна з найперших версій була назва «Силует». Це всіх влаштовувало, але звучало якось просто, без інтриги. Одна з дівчаток запропонувала прочитати СИЛУЕТ навпаки і вийшло щось неіснуюче.... ТЕУ­ЛИС. Ми переписали назву латиною і отримали... TEULIS.

— Успіх будь-якого театру залежить від його артистів. Вони всі професійні танцюристи, акробати?

— У трупі є майстри спорту, навіть заслужені майстри спорту і з акробатики, і художньої гімнастики, хореографи і танцюристи, колишні військові та інженери. У першому складі театру TEULIS було десять артистів і два засновники — я і мій друг Віталій. Всього 12 осіб. Театр сьогоднішнього рівня має десять артистів, одного техніка, він же адміністратор, одного художника-графіка, PR-менеджера і тих же двох засновників — я і Віталій. Кожен артист багатофункціональний і виконує безліч завдань. Така універсальність — це результат економічної турбулентності у всьому світі.

Основне завдання артиста — викликати емоції глядача в момент роботи на сцені, і якщо додаткові навантаження починають впливати на емоційний фон артистів, то значить, настав час возити зі собою бригаду техзабезпечення (сміє­ться). Шоу не стоїть на місці і постійно розвивається: іноді ускладнюється, іноді оптимізується, одне слово, дихає у своєму ритмі. Тому без грамотного техперсоналу дивувати глядача буде все важче і важче.

— Вас добре знають за кордоном, ви — фіналісти багатьох європейських талант-шоу. Як так сталося, що вас досі не бачив український глядач?

— Ми двічі намагалися взяти участь у нашому талант-шоу «Україна має талант!», і щоразу нас «відфутболювали» на етапі телевізійного кастингу. Через 2-3 місяці ми вже брали участь в аналогічному талант-шоу в іншій країні, і виходили у фінал. Можливо, у момент кастингу на шоу «Україна має талант!» ми були не такими, якими нас хотіли бачити члени журі? Може, десь ми перемудрили чи не дограли? Зрештою, це лише ТБ-шоу, де все підпорядковано картинці, і нікого не цікавлять твої переживання та емоції, які ти відчуваєш у момент виступу. З осадом від невдач ми справлялися з допомогою блискучих виступів на європейських талант-шоу. Це нас змушувало йти далі, ставати сильнішими.

— Чи відчуваєте конкуренцію на батьківщині?

— Конкуренція на батьківщині — це те, чого я хотів уникнути при створенні театру тіней, але, на жаль... Як тільки ми вже перебували в стадії репетицій і почали розуміти, що чогось навчилися, на нашому вітчизняному талант-шоу з’являється театр тіней. Я думав, що ми одні, що скоро ми заявимо про себе і станемо унікальними у себе в країні, а далі робота, ріст, світове визнання. Але за рогом буде хтось, хто претендує на твоє місце. Всім нашим конкурентам варто за це подякувати. Завдяки суперництву театрів тіней в Україні жанр розвивається, і театр тіней TEULIS вже давно представляє нашу краї­ну на міжнародному рівні. Сьогодні у світі гастролюють не більше 10 театрів тіней, і 3 з них — з України.

— Розкажіть про свій новий тур «Володарі тіней». Чим цього разу дивуватимете публіку?

— Ми саме той жанр, який потрібно дивитися, а не слухати про нього. Можу тільки сказати, що в шоу «Володарі тіней» зібрано все найкраще, що створювалося за шість років існування театру. Деякі сюжети з шоу «Крик Душі» увійшли в нову програму, але в нашому жанрі неможливо двічі побачити одну й ту саму картинку, як фільм у кінотеатрі. У шоу «Володарі тіней» багато нових ефектних номерів, які були створені під час щомісячних гастрольних переїздів у 2015 році, і зовсім свіжі постановки, яким лише два місяці.

— Ви продаєте квитки на дуже особливі місця, ціна яких удвічі вища за інші. Що це за місця? Як виникла ідея?

 — Творчість — це постійні експерименти. У момент одного з таких «творчих експериментів» виникла ідея показати людям саме ту таємницю, яку вони намагаються розгадати під час наших шоу. Кожен, хто сидить у залі, цікавиться: «Як вони це роблять?». Ми вирішили, що готові відкрити лаш­тунки для нетерплячих, допитливих і обраних глядачів. Однак ця таємниця коштує не вдвічі більше, як ви припустили, а вдесятеро, і лише для дуже маленької кількості глядачів. Пропуск за лаштунки шоу ми назвали «Крейзі квиток». На одне шоу можна купити лише п’ять таких квитків. Тільки п’ятеро глядачів зможуть бачити шоу зі зворотного боку, так, як бачимо його ми. Продати таємницю — не є нашою метою. Це єдиний жанр, який цікаво побачити зі спини артиста? Якщо ви сядете на місце барабанщика на концерті, скажімо, Тіни Кароль, побачите лише красиву спину Тіни. У нашому випадку ви побачите таємницю, яка не давала вам спокою. Ми розкриємо всі секрети, але не дозволимо фотографувати.

— Ваша формула успіху?

— Сміливість, наполеглива праця, талант, і це все замішано на здоровому авантюризмі і везінні. В успіху є все, але в якій кількості і пропорціях, можна тільки припускати, обчислювати, прогнозувати і вгадувати. Точна формула нікому не відома. Успіх — це не дуже точна величина, яку лише намагаються вивчати. Художнику краще не думати про успіх, бо оговтатися від запаморочення важко, а в результаті все одно доведеться знову багато працювати, всім доводити, що успіх не випадковий. Це замкнене коло проходять не всі.

— Що за роки існування театру було найбільш складним?

— Якби я знав, скільки доведеться пережити, перетерпіти, побороти, і головне — у все це самому повірити, я б, можливо, зайнявся іншим проектом. Жартую, звісно... Найважче було добитися від артистів такої ж віри в успіх театру, яка була у нас з режисером. При цьому у кожного артиста є мрії, фантазії, і, звичайно ж, вони не завжди збігалися з тим, що може запропонувати театр тіней. Але цей етап позаду. TEULIS живе і розвивається. Нас уже важко зупинити...

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • Роман Соколов: «У нашому жанрі неможливо двічі побачити одну й ту саму картинку, як фільм у кінотеатрі»