Юрій Бобало: «Маємо на казначейському рахунку 130 мільйонів гривень і не можемо купити листка паперу»

Очільником Міністерства освіти та науки України став президент НУ “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт, відомий своєю антиТабачною позицією. Ще на посту керівника академії нинішній міністр пропагував європейську методику навчання у вищій школі, боровся за автономію вузів. Чого слід очікувати освітянській галузі з приходом нового міністра? Про це — у розмові з ректором НУ “Львівська політехніка” Юрієм Бобалом (на фото).

— Чи очікуєте ви ухвалення нового закону про вищу освіту ще цим складом Верховної Ради і за час перебування на посаді нового міністра освіти?

— Це дуже актуально. Вища освіта живе учорашнім днем. Нормативна база безнадійно застаріла. Узяти хоча б положення про працевлаштування студентів чи структуру економіки — 10% економіки в Україні підпорядковується державі. Усе решта — приватна власність. А нам до цього часу не дозволяють скеровувати студентів, які закінчили університети за державним замовленням, до комерційних структур. Це ненормально.

Найбільш прогресивний законопроект про вищу освіту — на думку академічної спільноти — ректора Національного університету “Київський політехнічний інститут” Михайла Згуровського. У законопроекті йдеться про незалежну експертизу оцінки якості освіти, моніторинг вищої освіти. Є речі, які повинні бути незалежними і не бути прерогативою Міністерства освіти. Це все одно, що ті злочини, які здійснювали працівники міліції, розслідуватимуть самі ж працівники міліції...

Сергій Квіт заявив, що найперше завдання Міністерства освіти — прийняття нового закону про вищу освіту. Думаю, його приймуть найближчим часом.

— Ректори говорять про розширення академічної автономії, прав вузів. Якої автономії потребуєте?

— Будь-який крок, який свідчитиме, що ректори перевищують свої права, може завершитися кримінальною справою. Автономія вищих навчальних закладів — це база їхньої діяльності. Чому університет, який заробляє власні кошти, не може ними розпоряджатися? Чому ці кошти мають зберігатися у казначействі? НУ “Львівська політехніка” має близько 130 мільйонів гривень із коштів спецфонду і не може придбати листка паперу, тому що між університетом та грошима стоїть казначейство. Такого бути не може.

Нового закону про вищу освіту не приймали через одну просту причину — вузи хотіли автономії, а міністерство не бажало її дати.

Думаю, Сергій Квіт буде міністром із європейським мисленням. Він та його оточення розуміють, що діяти у такому ключі, у якому працювали попередні міністри, неможливо. Новий міністр завжди пропагував демократичність і боровся за автономію Києво-Могилянки — він прекрасно розуміє, що без автономії вузів освіта йтиме тим самим шляхом.

— Суспільство вважає мін­освіти та загалом усю освітянську галузь чи не найкорумпованішою. Чи вдасться новому міністру подолати корупцію у своєму апараті та змінити імідж освітянської галузі?

— Щодо корумпованості вищої освіти, думаю, вона перебільшена. Зовнішнє незалежне оцінювання знань вирівняло ситуацію. У батьків немає підстав скаржитися на те, що у вишах діють корупційні схеми при прийомі студентів на навчання на перший курс або магістратуру... Треба йти далі. Якщо до нас на перший курс вступають випускники середньої школи, які в основному знають лише ті предмети, із яких складали ЗНО, то це не є системна освіта. Діти після закінчення середньої школи не отримують тих знань, якими мають володіти.

Потрібно замінити випускні іспити у школах на незалежне оцінювання знань. Не має бути так — вступає у Політехніку, значить, знає лише математику, фізику та українську мову, а все решта його не стосується.

Треба відмовитися від практики, що випускники шкіл можуть подавати заяви до п’яти вузів на три напрями підготовки. Не може випускник вступати у Політехніку на комп’ютерну спеціальність, у медичний — на гінекологію, в аграрний — на агрономію. Це не є профорієнтація. Дитина повинна знати, ким хоче бути. У нас був випадок, коли дівчина забрала документи уже після того, коли був наказ про зарахування до університету. Мотивувала це тим, що вступила у медуніверситет...

Якщо і зберігати при вступі подання документів до п’яти вузів і на три напрями, то вони мають бути спорідненими. Хоче бути економістом — нехай вступає на економічні спеціальності, хоче програмістом — хай подає документи на комп’ютерні напрями у різні виші. Ми не хочемо мати серед студентів тих людей, яким однаково, де вчитися.

Кажу ректорам консерваторії, академії мистецтв, що по-доброму їм заздрю. Їхні вступники точно знають, де хочуть навчатися, і не подають документів в інші вузи. Оце і є проф­орієнтація.

— На одній із конференцій трудового колективу ви сказали таку фразу: “Змінитися повинна не лише влада, а й усі ми з вами”. Який зміст вкладаєте у ці слова?

— Суспільство повинно змінювати свій менталітет. Чому в Україні люди не дотримуються норм поведінки, а минаючи західний кордон — стають законослухняними? Чому поводимося не як європейці, однак хочемо у Європу? Кожен із нас думає: “Хай інший змінюється”. Ні, усі повинні змінюватися. Не варто надіятися, що нас з обіймами приймуть у Європу з таким менталітетом. За один день не змінимося. У нас ця психологія вироблялася роками. Змінити її важко, але працювати над собою потрібно.

Якщо проектувати цю ситуацію на вищу школу, маємо розуміти, що студенти повинні вчитися, відвідувати пари, не шукати легких шляхів. У більшості випадків студент хоче отримати не знання, а диплом. Викладачі повинні переконувати студентів, що насамперед їм самим потрібні знання.

— Як позначилася участь студентів Політехніки у боротьбі на Майдані на їхній успішності?

— Я дав вказівку директорам інститутів, щоб порівняли оцінки торішньої зимової сесії і цьогорічної. Процент студентів, які можуть отримувати стипендію, залишився на рівні минулого року. Не можу сказати, що участь наших студентів у майданах суттєво позначилася на їхніх знаннях. Мені розповідали, як увечері бачили нашого студента на київському Майдані, а зранку він уже йшов на заняття. Це і є та відповідальність, про яку я говорив. Адміністрація, зі свого боку, забезпечила нормальне складання сесії. Ми подовжили її термін на два-три тижні. З боку студентів не було зауважень, що у них не приймали іспитів чи заліків, бо вони стояли на Майдані.