Шпинат — комора вітамінів
Шпинат багатий на кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, мідь, цинк, марганець, селен. Також тут є вітаміни А, С, К, групи В, Е та Н (біотин)
Завдяки наявності органічних речовин листя цієї культури оздоровлює функції кишечнику, є чудовим засобом для профілактики пародонтозу.
Рослина містить елементи, що сприяють знешкодженню токсинів і їх виведенню з організму, до того ж відновлюють зорову функцію очей, чинячи позитивний вплив на слизову оболонку й сітківку ока.
Антиоксиданти та хлорофіл, на який теж багата зазначена городина, запобігають розвитку злоякісних пухлин, сповільнюють старіння людського тіла, сприяють омолодженню шкіри й зміцнюють нігті й волосся.
Листя цього представника родини амарантових володіє протизапальними властивостями, тому кашку з нього корисно прикладати до фурункулів і ран, у які потрапила інфекція.
Крім того, шпинат вважається лідером за вмістом білка, який дуже схожий на той, що є в коров’ячому молоці. Він вважається одним із найбільш корисних дієтичних продуктів харчування (у 100 г зелені - лише 23 ккал).
Купуйте на ринку лише свіжу зелень. Наявність плям, потемнінь, сухих кінчиків — ознака неякісного продукту.
Незважаючи на велику користь, має ця рослина й протипоказання. Кислота, що є в листках, може завдати помітної шкоди у разі гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатиту. Надмірне споживання такої зелені нерідко призводить до утворення каменів. Людям, які страждають від нефриту, подагри, сечокам’яної чи жовчнокам’яної хвороби, недуг печінки, варто відмовитися від зазначених страв.
До того ж щавлева кислота здатна руйнувати кальцій, спричиняючи його дефіцит в організмі. Щоб нейтралізувати шкоду, додавайте молоко чи вершки.
Ще ж шпинат містить оксалати й фосфати, тож нерідко провокує підвищення кров’яного тиску й рівня уринової кислоти в крові. Тому не рекомендований хворим на гіпертонію та ревматизм.