«Не заважайте пернатим доглядати їхніх пташенят…»

Початок літа — це ще й початок життя багатьох тварин, у тому числі птахів. У ці дні у наших лісах, полях, парках, скверах багато жовторотиків, які готуються стати на крило. З ними буває багато пригод. Ось як оця, свідком якої стала головний редактор «Високого Замку» Наталія Балюк

„Багато орнітологів радять не брати до рук жовторотиків – щоб батьки не відреклися від них... Скріншот відео Наталії Балюк
„Багато орнітологів радять не брати до рук жовторотиків – щоб батьки не відреклися від них... Скріншот відео Наталії Балюк

«Йду з роботи через Стрийський парк, — згадує Наталія Анатоліївна у своєму відеоблозі, — і прямо на моїх очах з гнізда випадає пташеня. Хлопець, що йшов поперед мене, підходить до пташки, бере її в руку. І тут з’являється мама пташеняти. Я не дуже розбираюсь у птахах, але схоже це — чорний дрізд. Мати починає метатися навколо своєї дитини і кричати.

Хлопець пташеня поклав на траву, ми відійшли, аби подивитись, що робитиме мама, як рятуватиме своє дитинча. Але вона близько до пташеняти не підлітала. Літала «кругами». Мабуть, не знала, що робити…

А справді, що в таких випадках робити? Хто знає?"

Серед читачів «Високого Замку» знайшлося чимало справжніх знавців фауни, орнітологів за покликанням. Ось відгук одного з них, Василя Підгірського, заступника директора з навчально-виховної роботи Львівської лінгвістичної гімназії:

«Пташеня уже повністю вкрите пір'ям. Тоді це майже напевно був зльоток, а не безпорадне пташеня, яке випало з гнізда.

У дроздів та багатьох інших співочих птахів молодь залишає гніздо ще до того, як навчиться добре літати. Кілька днів вони пересуваються по землі, ховаються у траві чи кущах, підстрибують, розмахують крилами й голосно просять їжу. Для людини це часто виглядає так, ніби пташка «загубилася» або потребує порятунку, хоча насправді батьки зазвичай перебувають неподалік.

Поведінка матері, яку ви описали, дуже добре вписується в цю картину: вона помітила людей біля маляти; тривожно кричала і кружляла поруч; не наважувалася підлітати близько, поки люди стояли неподалік.
Багато птахів не підлітають до пташенят, коли поруч є людина, навіть якщо ця людина просто спостерігає. Для них безпечніше відволікати увагу хижака на себе й чекати, поки небезпека мине.

Тож із великою ймовірністю після того, як ви з хлопцем пішли далі, мати повернулася до пташеняти і продовжила його годувати.

Звісно, у природі гарантій немає: у парку є коти, собаки, ворони та інші небезпеки. Але якщо пташеня було повністю оперене, активне і без видимих травм, то залишити його на місці - зазвичай найкраще рішення.

До речі, зараз у Стрийському парку якраз сезон, коли можна часто побачити молодих дроздів, які вчаться самостійного життя. Багато відвідувачів парків

сприймають їх за покинутих пташенят і намагаються «рятувати», хоча найбільша допомога в таких випадках — просто не заважати батькам доглядати за ними".