Чим корисний чай матча?

Холодний, теплий, з карамел­лю, на соєвому молоці, з полунич­ною пінкою. Соцмережі рясніють рецептами чаю матча. Лише на Тік-Ток можна знайти понад мільйон відео, що навчають різних методів запарювання відомого японського чаю. Напій інтен­сивного, зеленого кольору не лише має чудовий вигляд на фотографіях, а й при­вертає увагу дієтологів своїми корисни­ми властивостями.

За глобальним трендом споживання матчі стоять «зумери» — представники покоління, яке народилося у 1995−2009 роках. Як показало дослідження аме­риканської платформи Lifesum, заради здорового харчування ці молоді люди готові пожертвувати навіть модним вбранням і Netflix. Зацікавлення чаєм, розтовченим у порошок, є настільки ве­ликим, що японці не встигають його ви­робляти. А проблеми з тим, щоб його ку­пити, є навіть у самій Японії.

Американський Bloomberg з поси­ланням на дані Міністерства сільсько­го господарства, лісництва та рибни­цтва пише, що експорт зеленого чаю у 2024 році сягнув рекордної суми — 36,5 мільярда єн, зрісши на 25% порівняно з попереднім роком. Попит є настільки великим, що виробники запроваджують ліміти на замовлення дефіцитного това­ру, дистриб’ютори — на роздрібний про­даж, проте полиці крамниць і супермар­кетів продовжують зяяти пустками.

Докладається до дефіциту матчі як старіння населення (старші більше дба­ють про своє здоров’я, а тому більш за­цікавлені у вживанні різноманітних до­бавок до свого щоденного раціону), так і туристичний бум. У 2024 році Японію відвідали 37 мільйонів іноземців — на 50% більше, ніж у попередньому році. Туристи буквально штурмують магазини із зеленим чаєм, щоб придбати про за­пас оригінальний порошок — матчу.

Неочевидне походження

Хоч матча й асоціюється з Японією, походить вона з Китаю. Сушити листя зеленого чаю та молоти його на поро­шок китайці почали ще у період правлін­ня династії Сун. У 1191 році японський монах Ейсай, який більшість свого жит­тя провів у Піднебесній, повернувся на батьківщину, привізши зі собою насін­ня зеленого чаю, яке посадив неподалік буддійської святині в Кіото. Таким чином матча дісталася Японії.

З часом японці змінили процес ви­робництва чаю. Приблизно за два тиж­ні до збору листя кущі почали закрива­ти бамбуковими матами. Це дозволяло сповільнити ріст рослини, завдяки чому в її листі збільшувався вміст амінокис­лот, творячи неповторний смак і влас­тивості чаю. Зібране листя висушували й за допомогою кам’яних жорен змелю­вали на дрібний порошок.

Традиційно матчу готували лише під час чайних церемоній у буддійських святинях. З часом її почали пити воїни, а пізніше — купці. Спочатку вона призна­чалася виключно для пишних прийомів, однак з плином часу стала елементом повсякдення. Водночас і сьогодні при­готування матчі має вигляд церемонії. Щоб приготувати хорошу версію матчі, зелений порошок поєднують з водою за допомогою спеціального бамбукового віничка — часена. Завдяки цьому чай на­буває ідеальної консистенції.

Багатство корисних властивостей

Матча вирізняється з-поміж інших видів чаю не тільки способом виробни­цтва, а й багатством поживних речовин. Завдяки вирощуванню в тіні листя міс­тить більше флавоноїдів, які сприяють процесам детоксикації в організмі.

Одним з ключових компонентів мат­чі є катехіни — потужні антиоксиданти, які нейтралізують вільні радикали, захи­щаючи клітини від пошкоджень. Дослі­дження показали, що зелений порошок містить аж у 137 разів більше катехінів, ніж традиційний зелений чай. Особливо важливим є епігалокатехіни (EGCG), ві­домі своїм протираковим потенціалом. Матча містить також L-теанін, який до­помагає розслабитися та сконцентрува­тися, працюючи синергійно з кофеїном. Завдяки цьому вона забезпечує орга­нізм енергією, одночасно впроваджую­чи у стан спокійної пильності.

Широка палітра корисних власти­востей, а також унікальний колір і смак напою сприяли тому, що він з легкіс­тю завоював Європу. Крім традиційно­го настою, з зеленого порошку готують смузі, морозиво, випічку і навіть вишу­кані страви.

Попит на японський чай не пройшов повз увагу власників кав’ярень та ресто­ранів, які щораз охочіше впроваджують у своє меню зелені напої й страви.

Не виключено, що вже незабаром по­пит на матчу зросте ще більше, оскіль­ки науковці відкрили чергові її перева­ги. У часописі «Microbiology Spectrum» опубліковано статтю, яка виклика­ла чималий ажіотаж серед стоматоло­гів. Найновіші дослідження доводять, що японський чай гальмує ріст бакте­рії Porphyromonas gingivalis, яка призво­дить до розвитку пародонтозу — хроніч­ного запалення ясен, котре загрожує втратою зубів.