То був не «просто кашель»…

12-річний Вадим з Ужгорода не випускає з рук плюшевого ведмедика. Пояснює: це — його оберіг. Одного разу іграшковий друг уже допоміг йому побороти онкологію. Тож і зараз, перебуваючи на лікуванні у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому центрі, підліток вірить, що одужає.

Цього разу захворювання виявилося доброякісним. Утім, без хвилювань не обійшлося. Про те, що у його горлі рос­те масивна пухлина, Вадим та його рідні дізналися випад­ково. Хлопчик раптово почав кашляти. Традиційне лікування не допомагало, тож дитину від­вели до отоларинголога. Той і виявив новоутворення й скеру­вав пацієнта у Центр.

Саме у цей час за щасливим збігом обставин у медзакладі перебував з візитом професор Хакан Агір. Разом із львівськи­ми колегами він оглянув хлоп­чика. За результатами біопсії виявилося, що у Вадима — ган­гліоневрома. Це рідкісна до­броякісна пухлина, яка скла­дається з гангліїв — елементів нервових вузлів.

«Я бачив, як хвилюється мама, тож намагався її заспо­коїти, бо після консультації з лікарями мав упевненість, що все буде добре, — згадує під­літок. — А ще мені допомагала підтримка друзів. Перед самою операцією я отримав багато повідомлень від них. Це було дуже приємно».

Операція тривала сім го­дин. Втручання було складним, оскільки утвір мав великі роз­міри, нетипово розміщувався та поширювався до основи че­репа.

«Схожих випадків, коли ган­гліоневрома такого розміру роз­ташовувалася б у ділянці шиї, у медичній літературі описано не­багато. За результатами вико­наних обстежень ми спланували об'єм оперативного втручання. Дуже важливо було повністю ви­далити пухлину, оскільки надалі вона могла б призвести до зна­чних ускладнень, перетискати судини, нерви тощо», — розпові­дає дитячий хірург Центру Ан­дрій Кузик.

Фахівець додає, що діагнос­тика гангліоневром ускладне­на тим, що відсутня характер­на симптоматика. Симптоми можуть з’являтися лише тоді, коли новоутворення стискає певні органи чи нервові за­кінчення. Остаточний діагноз встановлюють за результата­ми гістологічного дослідження.

Як запевнили журналіст­ку «ВЗ» у лікарні, післяопера­ційний період у пацієнта минає без ускладнень. Зараз думає не про хвороби, а про те, як буде вчитися у школі мистецтв. Вступний іспит Вадим склав того ж дня, коли повернувся з біопсії у Центрі. Мама не при­ховує сліз радості. «Я дуже вдячна медикам, які врятували мого сина!» — каже вона.