Серце не завжди болить у грудях

За словами професора кардіолога Костянтина Руденка, по­над 65% у загальній структурі причин смертності припадає на за­хворювання серцево-судинної системи, що становить близько 460 тис. осіб щорічно, або понад 1% населення країни. Одна з причин цього — недостатня обізнаність людей у необхідності прийняття кардинальних рішень щодо свого здоров’я, нерозуміння можли­востей сучасної медицини. «Щодня захворювання серцево-су­динної системи, серед яких найбільш часто реєструють інфаркт міокарда та інсульт, забирають життя майже 1000 українців, — за­значає професор.

У практиці не поодинокі випадки, коли пацієнт, відчувши тимчасове полегшення, перестає дотримуватися рекомендацій лікаря, припиняє приймати профілактичні препарати і через деякий час знову потра­пляє до лікарні. Щоправда, тепер хворого вже привозить «швидка допомога».

Важливими є профілактичні заходи, спрямовані на виявлення факторів ризику. За твердженням кардіолога-реанімато­лога Олега Лещука, високий рівень холес­терину — один із факторів ризику атероскле­розу, підвищений рівень глюкози крові - це ризик переддіабету та цукрового діабету. Якщо в сім'ї, серед найближчих родичів, були випадки інфаркту міокарда або рапто­вої смерті, у серцевих артеріях констатовано відкладення холестерину або ж проведене інвазивне лікування серця та кровоносних судин, то ступінь ризику пацієнта зростає. Куріння також є дуже серйозним фактором ризику. Слід остерігатися малорухливим, людям із підвищеним кров’яним тиском, порушеннями обміну глюкози, діабетикам, і навіть якщо діабет ще не діагностований.

Кардіологи рекомендують перевіряти рі­вень холестерину у крові кожні 5 років, по­чинаючи з 20 років і навіть раніше, якщо у родині були випадки серцево-судинних за­хворювань. Знизити високий рівень «пога­ного» холестерину (і, відповідно, ризик сер­цево-судинних захворювань) допоможуть здорове харчування та фізична активність.

Є ще одна складова програми бороть­би з серцево-судинними захворюваннями, — якісне надання медичної допомоги у ви­падках інфарктів та інсультів. Люди повинні знати: за болів у серці час йде на хвилини. «Характерною рисою серцевого болю за ішемії є зв’язок з фізичним навантажен­ням, біль обов’язково повинен минути, коли настає спокій, — акцентує кардіолог Ірина Ткачук. — Друге — короткий проміжок часу, не більш ніж 90 секунд. Те, що болить годинами, тижнями, те, що пов’язано з по­воротами, нахилами тулуба, глибоким вди­хом, — не серцевий біль. Якщо за інфаркту міокарда від початку больового синдрому до медичного втручання минуло 3 години, можна сказати, що пацієнт врятований; шість годин — летальність становитиме приблизно 10%; 12 годин — до 30%».

Попри те, що біль або дис­комфорт у грудях є найчастішим проявом інфаркту, він може супроводжуватися не­специфічними симптомами. «Це задишка, нудота, відчуття нестачі повітря, дуже різка слабість та біль або дискомфорт в одній або обох руках, щелепі, шиї або спині. Негайно викликайте „швидку допомогу“, — наголо­шує кардіолог Анна Солощенко. — Якщо 20 років тому ми бачили інфаркти міокарда у людей у віці понад 60 років, то сьогодні у 30 років, а в 40 — це вже звичайна ситуація. Це плата за наш спосіб життя». Люди вва­жають за краще самі собі встановлювати діагноз, консультуватися з друзями чи сусі­дами, призначати препарати для лікування, а візит до лікаря відкладають на потім.

Найпоширеніша хвороба кровообігу — артеріальна гіпертензія, приблизно 40% дорослого населення страждають від неї. При цьому контролюють артеріальний тиск тільки половина тих, що хворіють, а досяга­ють цільових значень артеріального тиску (менш ніж 140/90 мм рт. ст.) половина тих, хто лікується. «Артеріальну гіпертензію називають „тихим убивцею“, — застерігає кардіолог Анна Солощенко, — адже люди­на може тривалий час не відчувати жодних симптомів, тому не треба чекати, поки ваш організм попередить вас про проблеми. Просто час від часу вимірюйте артеріаль­ний тиск за допомогою тонометра. Норма для дорослих — 120/80 мм рт. ст. Що раніше розпочнете лікування, то менша ймовірність розвитку ускладнень: інфаркту, інсуль­ту, пошкодження нирок, очей».

Людина пристосована до помірних фі­зичних навантажень. Це ходьба 30 хвилин на день середнього темпу або активні фі­зичні вправи 30−40 хвилин на день. Це те навантаження, яке забезпечує спалювання зайвих калорій, підтримує в тонусі м’язи, забезпечує нормальний обмін речовин. І, звичайно, потрібно контролювати артері­альний тиск, пульс.