Болить зуб? Це може бути… інфаркт міокарда

Як пояснює лікарка-кардіолог Лікарні Святого Мартина у Мукачеві Вікторія Сидоран, «інфаркт міокарда — це небезпечний гострий стан, який виникає через раптове припинення кровопостачання серцевого м’яза внаслідок закупорки коронарної артерії. Без кисню клітини міокарда починають відмирати вже протягом перших хвилин».

Найпоширеніші симптоми некрозу тканин серцевого м’яза:

• нестерпний стискувальний або пекучий біль за грудиною, що виникає раптово або після фізичного навантаження та супроводжується страхом смерті й прискореним серцебиттям;
• задишка;
• холодний піт;
• різка загальна слабкість, запаморочення.

«Це — класичний варіант, або ангінозна форма інфаркту міокарда. Рідше трапляється абдомінальний, або гастраргічний варіант, коли скарги пацієнта є нетиповими, — біль в епігастральній ділянці (в черевній порожнині), нудота та блювота. У таких випадках пацієнт зазвичай не поспішає звертатися до лікаря, адже пов’язує свої симптоми з отруєнням чи гастритом. Також ми рідше виявляємо периферичні форми інфаркту міокарда, коли біль локалізується у лівій руці (лікті), нижній щелепі або навіть одному зубі», — каже кардіологиня.

До атипових форм також належать:

• астматичний компонент, коли серцевий напад схожий на напад бронхіальної астми;
• аритмічний, коли наявні різні аритмії (порушення частоти ритму або послідовності скорочень серцевого м’яза, коли серце б'ється занадто швидко, повільно чи нерівномірно);
• «німі» форми, які є дуже небезпечними, бо виявити їх можна, лише провівши ЕКГ або ехокардіоскопію (УЗД серця).

За перших ознак інфаркту необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу. Самолікування або зволікання можуть коштувати життя!

«Після госпіталізації пацієнту відразу проводять коронарну ангіографію — рентгенконтрастне обстеження судин серця, яке дозволяє виявити інфарктзалежну артерію, тобто саме ту, де відбулася закупорка, й провести або стентування коронарної судини, або видалення тромба, або балонну ангіопластику. Якщо вдається негайно відновити кровотік в інфарктзалежній артерії, наслідки інфаркту міокарда будуть мінімальними.

Завдяки своєчасному зверненню (до двох годин) можна навіть уникнути розвитку інфаркту міокарда — пацієнту ставлять стент і відновлюють прохідність коронарної артерії", — додає Вікторія Сидоран.

Лікарка нагадує: в Україні стартувала програма скринінг 40+, яке дозволяє виявити серцево-судинні захворювання на ранній стадії або (для груп ризику) запобігти їм. Крім ЕКГ та ехокардіоскопії, за наявності скарг, таких як невизначений біль у грудній клітці, лікар-кардіолог призначить холтерівське моніторування — на пацієнта одягнуть апарат, який добу фіксуватиме його електрокардіограму. Також людині можуть провести проби з дозованим фізичним навантаженням на кшталт велоергометрії.

Поряд з інструментальними, проводять лабораторні обстеження:

• загальноклінічні (загальний аналіз крові та сечі);
• біохімічне обстеження крові;
• ліпідограма (однією з причин гострого інфаркту міокарда є перекриття артерії атеросклеротичною бляшкою);
• рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності й тригліцеридів.

«Обов'язково також проводиться такий аналіз, як коагулограма — визначення густини крові, адже причиною інфаркту міокарда може бути перекриття коронарної артерії тромбом. Пацієнту необхідно додатково контролювати артеріальний тиск, оскільки за підвищення тиску понад 139/89 мм рт. ст. потрібно приймати гіпотензивні препарати: артеріальна гіпертензія — один із факторів ризику. Особливої уваги потребують пацієнти з цукровим діабетом, оскільки у них разом із порушенням вуглеводного є порушення ліпідного обміну й супутня артеріальна гіпертензія. Такий контроль потрібно проводити мінімум раз на рік, адже запобігти захворюванню значно легше, ніж боротися з його ускладненнями», — підсумовує Вікторія Сидоран.