Спіть більше, щоб уникнути деменції
Люди, старші за 60 років, мають на 27 відсотків більше шансів на розвиток деменції, якщо вони щороку втрачають лише 1 відсоток повільного сну. Простою мовою, неглибоко сплять і нормально не висипляються
Вчені пишуть, що люди 60+, які вночі нормально не сплять, а вдень, навпаки, «клюють носом», плавно втрачають когнітивні функції та прямують в обійми дідуся Альцгеймера. А якщо до надмірної денної сонливості приєднується забудькуватість, відсутність бажань виконувати звичні справи, то може розвиватися «моторний синдром когнітивного ризику». Цей стан є своєрідним маркером переддеменції.
Ці та інші факти про значення сну наводить Оксана Скиталінська — лікар-дієтолог, засновниця Академії довголіття, яка відповіла на кілька запитань.
— Чому такий важливий глибокий сон?
— Глибокий, або повільний сон, є найбільш спокійною стадією сну, під час якої мозкові хвилі та частота серцевих скорочень сповільнюються, а артеріальний тиск падає.
Саме під час фази повільного сну збільшується очищення мозку від метаболічних відходів, зокрема полегшується очищення від білків, які накопичуються за хвороби Альцгеймера, а саме бета-амілоїду та тау-білка.
Під час сну рідина, що оточує клітини мозку, видаляє молекулярне сміття, включаючи амілоїд, який накопичується в липких згустках, що називаються бляшками. Вважається, що він відіграє ключову роль у хворобі Альцгеймера. Печінка і нирки фільтрують сміття з крові, а організм виводить його.
Порушення сну, особливо апное уві сні (короткочасна зупинка дихання), також пов’язані з більш високим ризиком розвитку деменції.
Апное уві сні, як правило, виникає у людей із надмірною вагою або діабетом. Воно обмежує кількість кисню, який досягає мозку, що може посилити запалення мозку та пошкодити кровоносні судини та клітини.
— Ви часто повторюєте одну фразу: один із серйозних шансів уникнути хвороби Альцгеймера — це достатня кількість сну. Але чому?
— Хвороба Альцгеймера, як один із видів деменції -- це страшне захворювання, коли повністю стирається пам’ять, особистість і все, що залишається від людини, — це тіло, яке функціонує, і більше нічого.
Хто хоча б раз бачив людину, яка має хворобу Альцгеймера, ніколи не забуде цих відчуттів. Ефективного лікування на сьогодні не існує. Але є деякі дії, які дають надію уникнути цієї страшної хвороби. Однією з таких дій є СОН.
Дослідження науковців, яке охопило 172 321 людину, показало, що чоловіки, які достатньо сплять, живуть на 5 років довше, ніж ті, хто не висипляється. Для жінок цей показник -- лише 2 роки, але це теж дуже непогано.
В Україні не проводились дослідження, хто скільки спить, проте ми всі розуміємо, наскільки у нас всіх порушений сон (особливо у наших захисників).
Будь-які проблеми зі сном значно підвищують ризик розвитку захворювань серця та судин, деменції, діабету 2 типу та інших хвороб. У людей, які сплять менш ніж 7 годин на добу, відбувається прискорене старіння серця та судин.
— Як людині зрозуміти, чи достатньо часу вона спить?
— Насамперед вона повинна прислухатися до свого самопочуття. Якщо людина прокидається природно, без будильника, і почувається бадьорою, повною сил та енергії, це свідчить про те, що вона спить достатньо часу.
Якщо ж прокидається від будильника або відчуває сонливість вдень, це значить, що, організм потребує більше відпочинку.
Денна втома також може бути спричинена незбалансованим харчуванням і нестачею якісної енергії з їжі.
— Як можна покращити якість сну?
— Дотримуватися режиму сну і «сонних» ритуалів. Оптимально, якщо нам вдасться поспати 7−8 годин. Для якіснішого сну спробуйте хоча б лягати спати щодня в один і той же час, включно з вихідними. Такий чіткий режим підсилює циклічні (циркадні) ритми. Бажано і вставати також так само.
Сприяє сну читання або спокійна музика, склянка молока за пів години до сну. Або теплий короткий душ чи ванна за годину до сну.
Не слід лягати спати голодними або з набитим шлунком. Яєшня або тушкована риба з овочами — непоганий варіант для легкої вечері.
Нікотин, кофеїн, шоколад і алкоголь заважають сну. І хоча спочатку алкоголь викликає сонливість, він може порушити сон пізніше вночі.
Тримати кімнату прохолодною, темною та тихою. Вплив синього світла екранів блокує синтез гормону мелатоніну, який сприяє відновленню під час сну.
Обмежити денний сон, якщо такий є. Тривалий денний сон може заважати нічному сну. Треба обмежити дрімоту не більше однієї години та уникати дрімати пізно вдень. Оптимально подрімати 20 хвилин до 15-ої години.
Тому, хто працює вночі, можна пізно ввечері подрімати перед роботою, щоб компенсувати свій дефіцит сну.
Включіть фізичну активність у свій розпорядок дня. Шукайте будь-яку можливість ходити пішки, це сприяє виробленню мелатоніну та кращому сну. Однак уникайте активних дій ближче до сну.
Дбайте про свій сон, дорогі друзі, — це перша умова здоров’я!
Записала Анна Врублевська.