Інсульт. Це важливо знати кожному

Що може призвести до інсульту

Існує безліч факторів ризику та захворювань, які сприяють виник­ненню інсульту. До них належать:

• артеріальна гіпертензія (більш ніж у 90% випадків інсульту у пацієнтів було діагностовано ар­теріальну гіпертензію);
• гіперхолестеринемія (висо­кий рівень холестерину, особливо важливі показники так званого по­ганого холестерину або ліпопро­теїдів низької щільності);
• атеросклероз судин голов­ного мозку;
• цукровий діабет;
• захворювання серця (фі­бриляція передсердь (миготлива аритмія);
• захворювання крові - не так часто, але вони також можуть провокувати утворення тромбів та розвиток інсультів;
• шкідливі звички (куріння та зловживання алкоголем);
• ожиріння;
• хронічний стрес;
• спадкова схильність;
• вік.

Які види інсульту бувають?

Є два механізми виникнення інсульту.

У першому випадку відбуваєть­ся закупорка артерії, яка живить тканини головного мозку (ішеміч­ний інсульт), у другому — розрив судини з крововиливом (гемора­гічний інсульт).

Ішемічний інсульт буває:

• атеротромботичний інфаркт мозку (тромбоз, що розвиваєть­ся на місці формування атеро­склеротичної бляшки в судині). Результат — порушення чи припи­нення припливу крові;
• емболічний інсульт (може бути результатом закупорки (ем­болії) судини фрагментами ате­росклеротичної бляшки, що роз­палася);
• лакунарний інсульт (утворю­ється внаслідок закупорки малого калібру артерій).

Причиною геморагічного ін­сульту нерідко стає недіагнос­тована та (або) нелікована арте­ріальна гіпертензія з високими рівнями артеріального тиску. Крім того, до цього можуть призвести вроджені аномалії будови судин, наприклад, аневризми.

Що таке терапевтичне вікно під час інсульту?

Його ще називають «золотою годиною». Це час, впродовж яко­го ділянка мозку зберігає свою життєздатність і, відновивши кро­вотік, можна поліпшити стан па­цієнта. Тому дуже важливо, щоб людині з інсультом якнайшвидше було надано медичну допомогу.

Наприклад, тромболізис, який застосовують для лікування іше­мічного інсульту, найбільш ефек­тивний у перші 4,5 години після початку захворювання.

На жаль, своєчасно приїж­джають до лікарні лише 30% па­цієнтів. Решта — пізніше, а 40% - взагалі за добу. До речі, від часу звернення залежить як подаль­ший прогноз, так й ефективність наступної реабілітації.

Як визначити, що це інсульт?

Найпростіший спосіб — вико­ристовувати FAST-тест (Обличчя-Рука-Мова).

Попросіть людину усміхнутися. У випадку інсульту зазвичай від­бувається помітна асиметрія об­личчя (кут рота з одного боку ніби провисає).

Попросіть підняти кожну кінців­ку окремо чи разом. Людина або не зможе цього зробити, або кін­цівка опускатиметься.

Запитайте що-небудь. Якщо мова нерозбірлива чи нелогічна, це є сигналом тривоги.

Навіть наявність одного із цих симптомів є серйозним приво­дом викликати «швидку медичну допомогу». Має значення й час їх появи. Чим раніше звернутися по медичну допомогу та почати ліку­вання, тим кращий прогноз.

Що робити, аби запобігти ін­сульту:

• Регулярно вимірювати арте­ріальний тиск, контролювати його значення. Якщо лікар призначив ан­тигіпертензивну терапію, її потріб­но дотримуватись, не скасовувати прийом ліків самостійно, навіть якщо цифри на тонометрі не пере­вищують нормальних позначок.
• Контролювати симптоми хвороб серця, які можуть призво­дити до утворення тромбів (на­приклад, миготливу аритмію).
• Відмовитись від шкідливих звичок. Куріння у 4 рази підви­щує несприятливий прогноз, а відмова від цієї звички пов’язана зі швидким зниженням ризику су­динної катастрофи на 50%.
• Алкоголь у великих дозах серйозно підвищує рівень арте­ріального тиску, сприяє появі не­зворотних змін судинних стінок, провокує атеросклероз та цукро­вий діабет.
• Контролювати холестерин. Підвищений рівень поганого хо­лестерину з часом призводить до формування стенозів магістраль­них артерій голови, які живлять головний мозок. Особливу небез­пеку становлять так звані пухкі та м’які атеросклеротичні бляшки. Нестабільний фрагмент може ві­дірватися і з кров‘ю потрапити до мозку. Крім того, на поверхні бля­шок можуть осідати тромбоцити, ще більше призводячи до зву­ження просвіту судини. Результат — гостре порушення мозкового кровопостачання.
• Раціональне харчування. Об­межити вживання вуглеводів, що легко засвоюються: цукру, цукерок та інших солодощів, варення, біло­го хліба та кондитерських виробів. Крім цього, слід зменшити спожи­вання тваринних жирів (вершко­вого масла, жирних сортів м’яса), а також солінь, копченостей, сма­женої їжі. Молочні продукти краще вибирати невисокої жирності.
• Займатися фізичною актив­ністю. У тих, хто вважає за краще вести активний спосіб життя, ри­зик розвитку порушення мозково­го кровообігу на 25−30% нижчий, ніж у тих, хто веде малорухливий спосіб життя.