Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Олія для оздоровлення організму

На полицях магазинів можна побачити оливкову, соняшникову, лляну, гірчичну, арахісову, соєву, кунжутну, кукурудзяну олії тощо. Вони можуть урізноманітнити салати та інші страви, додати їм нового, незвичного смаку. Такі олії дуже корисні і містять багато вітамінів та поживних речовин. Але варто зазначити, що їхні властивості різні

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Рослинні олії бувають ра­фіновані (простіше кажучи — очищені) і нерафіновані. Рафінована олія не має різкого запаху і вираженого смаку, вона прозора, світлого кольору, у ній немає осаду. Але не варто за­бувати, що найкориснішою для організму є нерафінована олія, оскільки в ній зберігається багато корисних речовин (у тому числі і вітаміни), чимала кількість яких втрачається після очищення.

До прикладу, щоб олія стала прозорою, з неї видаляють фос­фоліпіди — речовини, які допома­гають виводити шкідливий над­лишок холестерину з організму. Рафінована олія частково втрачає вітамін Е і каротиноїди.

Рафінована олія ідеально під­ходить для приготування смаже­них і тушкованих страв, викорис­товується у приготуванні соусів, майонезів, придатна для випічки, оскільки не дає гіркого присмаку і різкого запаху. А ось свіжі салати краще заправляти «справжньою живою» нерафінованою олією, яка стовідсотково зберігає в собі всі цінні біологічні речовини і при­родні вітаміни.

Соняшникова олія

Склад. Соняшникова олія містить цінні органічні кислоти, як-от пальмітинова, стеаринова, арахінова, міристинова, ліноле­ва, олеїнова, ліноленова. Крім того, в соняшниковій олії містять­ся фосфоромісткі речовини, то­кофероли, віск, леткі речовини, нежирові домішки, кількість яких залежить від способу віджиму і подальшого переробляння олії.

Зверніть увагу на те, що жод­на рослинна олія, в тому числі і соняшникова, не може містити холестерину, тому що має рос­линне походження, а холестерин є тільки в тваринних жирах. Тому підкреслювання відсутності хо­лестерину в соняшниковій олії є лише рекламним трюком. Со­няшникова олія містить також ві­таміни А, D і Е.

Корисні властивості. Со­няшникова олія є основним дже­релом жиророзчинного вітаміну Е, в результаті чого є антиокси­дантом, що захищає організм людини від атеросклерозу та інших серцевих хвороб. Вітамін Е запобігає старінню, зміцнює імунну систему, нормалізує ро­боту печінки. Цей важливий ві­тамін також впливає на функцію ендокринних, статевих та інших залоз, бере участь в обміні вугле­водів і білків в організмі, сприяє поліпшенню пам’яті.

Важливим компонентом со­няшникової олії є ненасичені жирні кислоти, які називають ві­таміном F, потрібним для повно­цінної діяльності нервових воло­кон, судин і клітин печінки.

Саме він відповідає за синтез гормонів, підтримання імунітету, регенерацію клітин і пружність шкіри. Кращого союзника в бо­ротьбі з атеросклерозом не знайти: вітамін F підвищує еластич­ність судин і покращує кровообіг.

Бета-каротин (провітамін А) не має яскраво вираженої біо­логічної активності. Але, потра­пляючи в організм людини, він піддається впливу ферментів і в процесі метаболізму перетворю­ється на вітамін А.

Про його чудодійну власти­вість підвищувати гостроту зору і виліковувати від «курячої сліпо­ти» відомо всім. Крім того, віта­мін, А позитивно впливає на стан волосся і шкіри, зміцнює імунну систему і сприяє здоровому рос­ту організму дитини.

А зовсім недавно з’ясувалося, що за допомогою вітаміну, А мож­на також лікувати алергію.

Цілющі властивості соняш­никової олії широко викорис­товуються в народній медицині для лікування тромбофлебіту, зубного болю, хронічних захво­рювань шлунка, кишечнику, пе­чінки, легенів. Соняшникову олію використовують у косметичних процедурах, для приготування банних настоянок, застосовують її й для ароматерапії.

Протипоказання. Важливо пам’ятати, що корисні якості со­няшникової олії втрачаються вна­слідок занадто сильного і трива­лого нагрівання. А багаторазове використання олії для смаження завдає відчутної шкоди здоров’ю, оскільки в такій олії виробляють­ся канцерогени — речовини, що сприяють розвитку онкологічних захворювань.

Оливкова олія

Оливкова олія давно здобу­ла славу одного з найбільш ко­рисних продуктів. Вона активно застосовується в медицині, ді­єтології та косметології. Ще ста­родавні греки і єгиптяни, не за­мислюючись, наскільки багатий корисними мікроелементами плід оливи, цінували його уні­кальні властивості і приписували оливковому дереву божественне походження. А легендарний ан­тичний поет Гомер називав олив­кову олію «рідким золотом».

Хімічний склад. Оливкова олія майже повністю складається з ненасичених жирів (з нею мо­жуть зрівнятися хіба що кукурудзяна, соєва, соняшникова, лляна, арахісова рослинні олії), різні тільки співвідношення різних за формулою жирів. Крім того, в них є безліч біологічно активних спо­лук.

В оливковій олії міститься ба­гато компонентів, які позитивно впливають на всі системи і функ­ції організму. Загалом формула оливкової олії особливо виділя­ється на тлі всіх інших рослин­них олій, в ній максимум моно­ненасичених жирів (тих, що легко розщеплюються) і мінімум наси­чених. Крім цього, оливкова олія містить вітаміни А, B, D, С, E, K. Завдяки останньому, як відомо, організм краще засвоює вітамі­ни, розчинені в жирах.

Корисні властивості. За до­помогою оливкової олії можна оздоровити весь організм, зміц­нивши імунітет і привівши в по­рядок судини і м’язи. Олія виво­дить з клітин шкідливі речовини, доповнює їх вітаміном Е, який є визнаним вітаміном молодості і краси. Цей же вітамін має потужні антиоксидантні властивості, що дозволяє використовувати цю олію для профілактики онкологіч­них та інших складних захворю­вань. Олеїнова кислота, вітаміни і антиоксиданти, що входять до складу олії, пригнічують розви­ток ракових клітин, точніше, ви­водять токсини, які, серед інших факторів, впливають на мутацію клітин.

Регулярне вживання оливко­вої олії - ефективна профілактика серцево-судинних захворювань: вона зміцнює судини і робить їх більш еластичними.

Більшість лікарських засобів, що сприяють зниженню тиску, створені на основі листя оливко­вого дерева. Крім того, оливкова олія благотворно впливає на кіст­кову тканину, запобігаючи втраті кальцію, що робить продукт осо­бливо цінним для дітей.

Користь оливкової олії по­лягає ще й у тому, що лінолева кислота, яка входить до її складу, сприяє швидкому загоєнню ран і опіків, також вона сприяє підтри­манню м’язового тонусу і нор­мального функціонування тканин організму. Крім цього, лінолева кислота позитивно впливає на зір і координацію рухів.

Поряд з цим оливкова олія стимулює виділення жовчі, спри­яючи здоровому функціонуванню жовчного міхура, нормалізує ро­боту жовчовивідних шляхів і міні­мізує ризик утворення каменів у жовчному міхурі. Завдяки вмісту в складі оливкової олії хлору вона сприяє здоровій роботі кишечни­ку і виведенню всіх продуктів пе­реробки з організму.

Протипоказання. Хоча олив­кова олія і є одним з найбільш ко­рисних продуктів, все ж не можна залишити без уваги деякі нега­тивні наслідки, до яких може при­звести її надмірне вживання.

Не варто вживати оливкову олію у випадках кишкових інфек­цій або отруєнь, що супроводжу­ються розладом шлунка (тому що вона діє як проносне), а також у разі індивідуальної непереноси­мості.

Найобережнішими з оливко­вою олією потрібно бути людям, які хворіють на запалення жов­чного міхура — холецистит: через сильну жовчогінну дію олія може загострити захворювання.

Незважаючи на те, що олив­кова олія широко застосовується в дієтології, потрібно чітко зна­ти міру — не більше двох столо­вих ложок олії на день, адже цей продукт досить калорійний: у 100 грамах оливкової олії міститься майже 900 калорій, а на одну сто­лову ложку припадає близько 150 калорій.

Кукурудзяна олія

Кукурудзяну олію можна вва­жати «золотим» продуктом — на­стільки вона багата на біологічно активні речовини, що мають лі­кувальну і омолоджувальну дії на організм людини. Ця олія лікує зсередини і ззовні, активно бо­реться з вільними радикалами, які зменшують тривалість нашої молодості, допомагає зберегти красу шкіри, волосся і нігтів, а в кулінарії вважається універсаль­ною — з нею можна готувати все, що завгодно.

Не можна сказати, що вона на­багато корисніша від соняшнико­вої, оливкової або ще якої-небудь з основних рослинних олій, але переваги у неї все-таки є - вона вирізняється набагато більшим набором корисних речовин.

Кукурудзяна олія зовні схожа на традиційну соняшникову: при­ємно пахне і має колір від блідо-жовтого до червонувато-корич­невого. Її виробляють із зародків кукурудзи пресовим і екстракцій­ним методами. Розрізняють де­кілька типів кукурудзяної олії: не­рафінована (неочищена, більш темна з характерним запахом, зберігає максимальну кількість корисних речовин), рафінована недезодорована (очищена, але зі збереженням специфічного за­паху), рафінована дезодорована марки Д (використовується для виготовлення продуктів дитячого, дієтичного харчування), рафіно­вана дезодорована марки П (по­ставляється в торгову мережу, в мережу громадського харчуван­ня).

За тривалого зберігання куку­рудзяна олія може набувати не­приємного запаху. Якщо ви купи­ли «живу» нерафіновану олію, то зберігати її треба в скляному по­суді в холодильнику, бо на світлі і в теплому місці вона швидко помут­ніє, втратить свої корисні власти­вості і матиме гіркий неприємний смак.

Смак у рафінованої кукурудзя­ної олії нейтральний — саме тому з нею можна готувати овочі, рибу, м’ясо, соуси, смажити на ній різ­ні продукти, додавати у випічку і кондитерські вироби. Вона не пригоряє, не піниться, не утворює канцерогенних речовин, тому її застосовують у дитячому та ді­єтичному харчуванні.

Склад. Кукурудзяна олія вва­жається дієтичним продуктом, легко засвоюється нашим ор­ганізмом. Нерафінована олія містить у своєму складі близько 85% ненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева) і до 10−14% насичених жирних кислот (стеаринова, пальмітинова). Жирні кислоти є будівельним білком для людського організму і служать важливим джерелом енергії для нашої життєдіяльності. Олеїно­ва і лінолева кислоти позитивно впливають на роботу серцево-су­динної системи, відіграють значну роль у профілактиці атеросклеро­зу (знижують рівень холестери­ну), що призводить до інсультів та інфарктів. Олеїнова кислота бо­реться з відкладенням жирів і на­віть допомагає їх «спалюванню» в організмі.

Багата кукурудзяна олія також насиченими жирними кислотами — стеариновою, пальмітиновою.

У кукурудзяній олії містяться провітамін А, вітаміни С, К, вітамі­ни групи В, деякі мінеральні речо­вини, лецитин, фітостерини, але особливо багато в ній вітаміну Е і вітаміну F, що являє собою комп­лекс ненасичених жирних кислот.

За вмістом вітаміну Е (токо­феролу), що є антиоксидантом і гальмує процеси старіння орга­нізму, кукурудзяна олія майже в два рази «обганяє» соняшникову і оливкову. Завдяки токоферолу кукурудзяна олія сприяє нормаль­ному функціонуванню статевих залоз і особливо корисна вагіт­ним жінкам.

Вітамін F, беручи участь у про­цесі розрідження крові, запобігає утворенню тромбів і позитив­но впливає на судинну систему, зменшує запальні процеси і спри­яє загоєнню виразок і ран, стиму­лює процеси регенерації тканин та обмін речовин.

Вітамін В1 (тіамін) відповідає за процеси вуглеводно-жирового і водно-сольового обміну, клітин­ного дихання, а також необхідний для роботи нервової системи.

Вітамін РР (нікотинова кисло­та) бере участь у роботі нервової системи і сприяє здоровому трав­ленню.

Корисні властивості. Куку­рудзяна олія позитивно впливає на наш організм. Регулярне вжи­вання кукурудзяної олії дозволяє налагодити обмінні процеси в організмі. Сприяє поліпшенню ді­яльності кишечнику, печінки і жов­чного міхура, зміцнює капіляри, роблячи їх менш ламкими і змен­шуючи їхню проникність.

Медики і дієтологи рекоменду­ють вживати кукурудзяну олію для профілактики серцево-судинних захворювань, захисту організму від агресивного навколишнього середовища, поліпшення загаль­ного стану, підняття настрою і по­ліпшення сну, продовження моло­дості, за мігрені, лущення шкіри та алергічних реакцій, нервових захворювань, проблем жіночої та чоловічої статевої сфери, під час вагітності та годування грудьми. Маленьким дітям вона теж корис­на: в ній багато фосфатидів — ре­човин, що є частиною клітинних мембран і регулють мозкову ді­яльність.

У народній медицині кукуру­дзяною олією здавна лікували алергічний нежить, опіки, тріщини на шкірі тіла, обличчі та губах.

Протипоказання. Протипока­зань щодо вживання кукурудзяної олії практично немає. Головне — не вживати її у великих кількостях, тому що це — висококалорійний продукт. Крім того, не можна ви­користовувати протерміновану олію, оскільки з часом у ній утво­рюються окиси, які порушують об­мін речовин у нашому організмі.

Підготувала Галина Вербицька.

Схожі новини