Цілющий плід

Плоди абрикоса спокушають не тільки своїм виглядом і смаком, а й поживністю та цілющими властивостями. Їх споживають як у свіжому вигляді, так і в сушеному, з них готують варення, джеми, соки, компоти, киселі тощо.

Абрикоси містять цукри (10,5%), інулін, лимонну, винну й яблучну кислоти, дубильні речовини, крохмаль, ві­таміни групи В, С, Н, Е, Р, прові­тамін А, залізо, срібло, фосфор, йод тощо. Крім того, в абрикосах є пектин, здатний виводити з ор­ганізму токсичні продукти обміну й холестерин.

Плоди абрикоса сприятливо впливають на процес кровотво­рення, що особливо важливо для тих, хто страждає від анемії. А за­вдяки великому вмісту магнію, швидко й надовго усувають підви­щений артеріальний тиск. Тому в разі гіпертонії в сезон дозрівання абрикосів рекомендують їсти їх якомога більше. Крім того, спожи­вання абрикосів поліпшує пам’ять, підвищує працездатність мозку, розширює церебральні судини. Кількість калію в цих плодах значно більша, ніж в інших фруктах та ово­чах. А оскільки калій є регулятором роботи серцевого м’яза, то абри­коси в будь-якому вигляді дуже корисні для тих, хто має проблеми зі серцем. Особливо помітно пози­тивну дію кураги, урюку та свіжих абрикосів на хворих з хронічною серцевою недостатністю.

До того ж абрикоси мають се­чогінні властивості, тому їх за­стосовують у разі захворювань нирок. Вагітним за токсикозу, на­бряків та гіпертонії їх рекомендо­вано в першу чергу.

Треба зазначити, що найбільш корисні свіжі та сушені абрикоси, бо в процесі термічної обробки частина вітамінів руйнується.

Усього 100 г м’якоті абрикосів на день здатні позбавити хроніч­них закрепів і налагодити регу­лярні випорожнення.

Свіжа м’якоть плодів — чудовий засіб у разі сонячних опіків та дер­матитів. Абрикоси очистити від шкірки, перетерти через ситечко чи натерти на тертці. Цю кашку нанести на уражені місця на 20−30 хв (можна попередньо викласти її на марлю).

Абрикосовий сік засвоюєть­ся організмом легше, ніж плоди. Тому рекомендацій щодо його вживання значно більше. Залеж­но від наявності захворювань і проблем організму, абрикосово­го соку можна випивати від 100 мл до 1 л на день. Загалом 0,75 склянки такого соку достатньо для задоволення добової потреби людини у вітамінах.

Для приготування абрикосово­го соку треба взяти стиглі плоди, в яких кісточка легко відділяється від м’якоті. Після миття й обсушу­вання їх слід звільнити від кісточ­ки й вичавити сік. Можна також просто розім'яти виделкою або товкачем і відтиснути сік через марлю. Не варто намагатися яко­мога старанніше переціджувати: сік більш корисний із м’якоттю. До того ж пити його слід відразу після приготування, оскільки він швидко втрачає свої цілющі влас­тивості, навіть за перебування в холодильнику.

150 мл абрикосового соку на день задовольняють добову по­требу людини в каротині. Для ліп­шого засвоєння вітаміну, А слід до­дати 1 ч. л. олії без запаху.

У разі гіпертонії дуже корисно випивати по 0,5 склянки абрико­сового соку тричі на день перед їдою.

Виснаженим хворобою лю­дям рекомендують приймати по 1−3 склянки абрикосового соку на день, залежно від реакції кишеч­нику. Цей спосіб застосовували ще лікарі Стародавнього Китаю, піднімаючи на ноги дуже важких хворих після виснажливих хвороб.

Вагітним і маленьким дітям абрикосовий сік корисний як «бу­дівельник» клітин, жирової ткани­ни, кісток і зубів: приймати по 150 мл соку на добу.

У випадках коліту, метео­ризму й дисбактеріозу абри­косовий сік допоможе норма­лізувати кислотність шлунка й налагодити регулярні випорож­нення. Норма прийому залежить від маси тіла людини, зазвичай достатньо вранці і ввечері випи­вати по 100 мл соку абрикосів.

За проблем у сечостатевій сфері сік абрикосів може допо­могти як чудовий сечогінний за­сіб. Варто лише в проміжках між прийомами їжі випивати по 100 мл соку, доводячи кількість при­йомів до 6−8 на добу.

Як уже було зазначено вище, абрикоси дуже корисні за сер­цево-судинних захворювань, що супроводжуються набряками. Раз на тиждень рекомендується про­водити розвантажувальний день: 300 г намочених сухих плодів (ку­раги) з'їдати за 4 прийоми протя­гом дня, а також випивати по 0,5 л абрикосового соку з м’якоттю.

Зовнішньо сік можна застосо­вувати для загоєння ран, від при­щів та вугрів.