Весняний король – щавель

Щавель був відомий ще в глибоку давнину – багато лікарів того часу радили вживати його у випадках дизентерії, нетравлення їжі, а також кровотеч як кровоспинний засіб. У середньовіччі вважалося, що ця рослина здатна уберегти від чуми, а знаменитий Авіценна радив вживати його в їжу за безпліддя.

Щавель ще називають “весняним королем”, зе­лень цієї рослини одна з перших з’являється на грядках ранньою весною і радує нас сво­єю свіжістю та кислуватим сма­ком. Мало хто знає, що щавель – найближчий родич гречки і так само корисний для організму. Вживаючи цей овоч, можна по­кращити здоров’я. А багатий ві­тамінно-мінеральний склад легко пояснює всі унікальні цілющі і ко­рисні властивості щавлю.

Хімічний склад

Корисні властивості щавлю обумовлені його цілющим скла­дом. Він містить вітаміни C, K, E, вітаміни групи B, каротин, ефірні олії, у великій кількості в ньому містяться органічні кислоти (ду­бильна, щавлева, пірогаллова та інші), а також мінеральні речови­ни (кальцій, магній, залізо, фос­фор тощо). Харчовий склад щав­лю досить багатий, у 100 г свіжої зелені міститься 2,3 г білків, 91,3 г води, 0,4 г жирів, 0,8 г клітковини, 1,4 г золи.

Енергетична цінність щавлю – 21 ккал на 100 г, це зовсім неба­гато, зважаючи ще і на ту користь, яку принесе ця зелень організму.

Користь щавлю

З лікувальною метою вико­ристовують усі частини рослини. Вживання щавлю позбавляє цин­ги, авітамінозів, анемії. Завдяки високому вмісту вітаміну C поси­люється всмоктування заліза і, як наслідок, підвищується гемоглобін у крові. Щавель у великих дозах можна застосовувати як проносне, а в малих – як засіб, що закріплює.

У випадках гастриту зі слабким виділенням шлункового соку вжи­вання щавлю підвищує кислот­ність і нормалізує травлення. Не­великі дози щавлевого соку діють як жовчогінний засіб.

Народна медицина радить ви­користовувати настої з листя і коріння рослини як кровоспинний і протизапальний засіб. Його за­стосовують для полоскання кро­воточивих ясен, за ангіни та інших запальних захворювань горла.

Зелені частини і плоди щав­лю мають в’яжучі, знеболюваль­ні, протизапальні і антитоксичні властивості.

Відвар молодих листочків по­кращує жовчовиділення, функці­онування печінки і кишківника, діє як протиотрута за окремих отру­єнь.

Відвар коріння щавлю виліко­вує криваві проноси, болі в попе­реку і ревматизм. Щавель вико­ристовують для лікування коліту, ентероколітів, захворювань шлун­ково-кишкового тракту і геморою.

Великий запас вітамінів (зо­крема аскорбінової кислоти) дозволяє вирішити проблеми з весняними авітамінозами. Моло­ді зелені листочки рослини пере­кривають велику частину дефіци­ту вітамінів.

Щавель успішно використову­ють для лікування серця і крово­носних судин. Щавлева кислота виводить з організму шкідливий холестерин, підтримує м’язи і не­рви в тонусі.

Щавель усуває проблеми, що виникають під час менопаузи, він запобігає матковим кровотечам, зменшує потовиділення, заспо­коює головні болі, нормалізує ар­теріальний тиск. Вітаміни групи B, що входять до складу щавлю, нор­малізують роботу нервової сис­теми і беруть участь в оновленні клітин. Рослинні волокна стиму­люють роботу кишківника, виво­дять з організму токсини і шлаки.

Застереження

Незважаючи на усі корисні властивості рослини, зловживати нею не слід. Надмірне споживан­ня щавлю може бути причиною сечокам’яної хвороби.

Щавель не рекомендують включати в раціон у випадках за­палень в нирках і кишківнику, за гастритів з підвищеною кислот­ністю, виразкової хвороби і пору­шень водно-сольового обміну.

Щавель не дозволяє кальцію засвоюватися повною мірою, що може призвести до розвитку ос­теопорозу.

Надлишок щавлевої кислоти веде до появи подагри та уремії. Перша ознака цих важких захво­рювань – цукор і солі щавлекис­лого кальцію в сечі.

Читайте також: Дві порції авокадо на тиждень захистять судини та серце

Галина Вербицька