«Щоб зберегти серце й судини здоровими, продукти купуйте на ринку, а не у супермаркеті»

За результатами національного дослідження поширеності поведінкових та біологічних факторів ризику неінфекційних захворювань, проведеного у 2019 році, майже 34% населення України віком від 18 до 59 років є активними курцями. Практично кожен п’ятий вживає алкоголь епізодично, проте у надмірній кількості. Понад 66% рідко споживають овочі та фрукти. Близько 35% потерпають від підвищеного кров’яного тиску. Більш як 59% мають зайву вагу і більш ніж 7% - підвищений рівень цукру у крові. Майже кожен третій українець має як мінімум три фактори ризику.

Лікар-кардіолог вищої категорії з досвідом роботи 18 років в інфарктному відділенні, відома медична блогерка Анна Солощенко наголошує: перший крок, який потрібно зробити людині, яка не хоче у найближчі кілька років потрапити до лікарні з інфарктом міокарда чи інсультом, — змінити спосіб життя, а передусім стиль харчування. Вебінар на тему «Життя без інфарктів: кроки до здорового серця», організований Центром громадського здоров’я транслювався на Фейсбук-сторінці організації.

— З якого віку людині звер­татися до фахівців, якщо в її родині є люди зі серцево-су­динними захворюваннями, та які обстеження варто пройти, якщо скарг на серцево-судинні захворювання ще немає, але людина хоче запобігти цим хворобам?

— Якщо немає додаткових фак­торів ризику, то вперше відвідати кардіолога потрібно у 30−35 років. Раніше прийти до лікаря рекомен­дується, якщо:

• у бабусі, дідуся або у когось із батьків були ранній інфаркт, ін­сульт, раптова серцева смерть тощо;
• людина хворіє на діабет 1-го або 2-го типу — у таких пацієнтів дуже часто виникає атероскле­роз;
• є підвищення холестерину — у людей зі спадковою гіперхо­лестеринемією холестерин може підвищуватися навіть у 18 років.

— Атеросклероз — це єдина причина інфарктів міокарда?

— Атеросклероз є основною причиною інфаркту 1-го типу, на який припадає 99% усіх інфарк­тів. Інфаркт може виникати й на «чистих» судинах, але це — вкрай рідкісне явище: судини нормаль­но постачають кров, але у певний момент виникає дуже тривалий вазоспазм (за вазоспастичної стенокардії) або аритмія з такою великою частотою скорочень (ударів) серця за хвилину, що серце навіть за «чистих» судин не здатне постачати достатньо крові, внаслідок чого виникає інфаркт. Також інфаркт буває у спортсме­нів, які перевищили допустиму частоту пульсу, тож усі люди, які професійно або наближено до професійного рівня займають­ся спортом, бігають марафони, обов’язково повинні порадитися з лікарем. Не просто піти у полі­клініку поряд із домом, а прокон­сультуватися зі спортивним ме­диком, пройти тести з фізичними навантаженнями і дізнатися, чи немає ризику, і до якого пульсу та­кій людині можна «розганятися».

— Covid-19 викликає зміни у міокарді?

— Найпоширенішим усклад­ненням Covid-19 є міокардит, тоб­то запалення серцевого м’яза, який призводить до аритмії, сер­цевої недостатності тощо. Виклю­чити міокардит може досвідчений кардіолог, який призначить відпо­відні аналізи. У крайніх випадках проводиться МРТ серця з гадолі­нієм (контрастним підсиленням. — Авт.). Це дослідження дозволяє побачити зміни на молекулярно­му (клітинному) рівні та виявити запалення.

Також не треба забувати, що пацієнти зі серцево-судинними захворюваннями (гіпертонією, ішемічною хворобою серця, хро­нічною аритмією), захворівши на Covid-19, можуть мати загострен­ня цих хронічних захворювань.

— І як таким людям підготу­ватися до зустрічі з коронаві­русною хворобою?

— Сходити до кардіолога, який підбере препарати для нормалі­зації тиску, холестерину і цукру у крові, якщо він підвищений, тобто є ризик діабету або вже діагносту­вали цукровий діабет. Доведено, що ті пацієнти, які постійно при­ймають кардіологічні препарати, підібрані для них досвідченим кардіологом, мають такий же ри­зик виникнення ускладнень за Covid-19, як і звичайні здорові па­цієнти.

— Які показники артеріаль­ного тиску вважаються критич­ними, тобто за досягнення яких може виникнути інсульт?

— Будь-який тиск, вищий за 130/80 мм рт. ст., я б розглядала як підвищений ризик інфаркту чи інсульту. Просто чим вищий тиск, тим швидше людина прийде до цієї катастрофи. Якщо у людини тиск 180 або 220 (мм рт. ст. — Авт.), може отримати інсульт «тут і за­раз» (як ускладнення гіпертонічно­го кризу). Але люди, які мають тиск 140/90 мм рт. ст., також мають ри­зик інсульту, просто цей ризик від­тягнутий у часі. Коли це трапиться — через 5 чи 10 років, — ми не знаємо. Тому я б не орієнтувалася на якісь критичні цифри, бо це дуже розслабляє людей. Люди дума­ють: «Якщо тиск у мене — 140/90 мм рт. ст., то лікуватися не треба». Будь-який тиск, вищий, ніж 130/80 мм рт. ст., слід вважати фактором ризику інфаркту чи інсульту.

— Ви розповідали про ефек­тивність середземноморської дієти. Як довго вона повинна тривати, як часто її використо­вувати? Можливо, потрібно все життя на ній «сидіти», адже є й інші рекомендації щодо здоро­вого харчування?

— Так, є, і їх дуже багато…

Перше — їжа повинна бути на­туральною. Якщо хочете їсти здорову їжу, вам треба йти не у супермаркет, а на ринок і самому собі готувати.

Друге — співвідношення рос­линної до тваринної їжі повинно становити 3:1, тобто 100 г м’яса і 300 г салату.

Третє — їжа має бути різнома­нітною і різнокольоровою. Так ви будете отримувати весь спектр ві­тамінів та мікроелементів. Не їжте кожного дня одне й те саме. Яким би корисним не був продукт, якщо почнете щодня його їсти чи пити, користі здоров’ю це не принесе.

Середземноморська дієта — це не дієта у класичному розумін­ні, а спосіб життя. В основі меню — морська риба, овочі, паста із твердих сортів пшениці, не надто жирні сири та молочні продукти. Якщо будете час від часу змушу­вати себе так харчуватися, то зго­дом звикнете до такого харчуван­ня, для вас це вже буде смачною їжею, і якщо повернетеся до ков­баси чи бекону, то вони вже вам не смакуватимуть.

Не треба мучити себе дієтами. Краще потроху забирати зі свого раціону шкідливі продукти і по­троху додавати корисні. Тоді у вас не буде відчуття, що ви сидите на дієті, і не будете заглядати у ка­лендар, коли ця дієта закінчиться. Людина любить те, до чого зви­кла. Якщо поволі замінюватимете продукти у своєму холодильнику, то навіть не помітите, що сиди­те на дієті, а через 10 років з по­дивом зауважите, що абсолютно правильно харчуєтеся і що це для вас — смачно!

— Назвіть, будь ласка, топ-5 продуктів, які, на вашу дум­ку, є найбільш корисними для здоров’я серця та судин.

— Я завжди навмисне обходжу цю тему, бо ви не уявляєте, як люди починають їсти ці продукти (усміхається). Один із пацієнтів прочитав десь, що сік буряка зни­жує тиск і допився… до ниркової недостатності. Тому я не назива­тиму цих продуктів, а краще роз­повім, який спосіб харчування буде корисним.

1. Це морська риба. Ви її може­те їсти і три, і чотири, і п’ять разів на тиждень.

2. Це будь-яка рослинна їжа (ягоди, сирі овочі).

3. Це натуральні йогурти (ті, які ви самостійно зробите із заква­сок).

Якщо на вашій тарілці частіше з’являтиметься морська риба, а не м’ясо, завжди буде багато овочів, які збагачені клітковиною, фруктів та ягід, якщо ви не будете класти туди швидких вуглеводів і будете іноді вживати ферменто­вані продукти, як-от йогурти та квашена капуста, які мають ко­рисні бактерії, то ваше харчуван­ня буде здоровим і вам не треба буде шукати жодних спеціальних продуктів, бо насправді жоден продукт не володіє лікувальними властивостями.

Я б краще склала топ-5 шкід­ливих продуктів. Це:

1 — солодкі газовані води;

2 — майонез;

3 — готові м’ясні продукти і консерви;

4 — продукти з великим вміс­том солі;

5 — солодощі.

Усі солодощі, які ви купуєте у супермаркеті, мають у своєму складі шкідливі трансжири (так само, як маргарин і вершкове масло з низьким вмістом жиру). От їх якраз і треба боятися, бо це дуже шкідливі речовини, які вна­слідок регулярного вживання мо­жуть викликати інфаркти-інсуль­ти.

— Як трансжири потрапля­ють у солодощі, які ми купуємо у супермаркеті?

— У жодній промисловій про­дукції ви не знайдете дорогих тва­ринних жирів — їх замінюють рос­линними, бо вони дешевші. Щоб рослинний жир міг увійти у склад продукту, його гідрогенізують, тобто змінюють, щоб потім з ньо­го можна було щось приготувати. У результаті ми отримуємо транс­жири. Відповідь на запитання, чому наші бабусі й дідусі дуже рід­ко хворіли на інфаркти, а сьогод­ні їх діагностують у 29−30-річних, лежить на полицях супермаркетів.

— Чи звертаєте ви увагу паці­єнтам на норму солі, визначену ВООЗ (до 5 г на добу з ураху­ванням готових продуктів, які вони купують)?

— Перша рекомендація, яку я даю пацієнтам з найменшим ри­зиком гіпертонії (не кажучи вже про хворих людей) — це не ліки, не обстеження і не аналізи, а змі­на способу життя. Необхідно об­межити вживання солі і уникати продуктів, що містять приховану сіль, — не тільки солоні помідори, огірки та оселедець, а й ті продук­ти, які можна знайти на полицях супермаркетів, які не є солоними на смак, але багаті на сіль і можуть викликати гіпертонію.

Люди починають ходити від одного лікаря до іншого і якісь по­блажки у них випрошувати. Чули б ви, як вони випрошують, щоб лікар дозволив їм їсти сало (сміється). Це як у тому анекдоті: «- Лікар до­зволяє тобі курити? — Ні. — А мені мій дозволяє, бо я йому заплатив $ 100». Є загальні правила, при­йняті в усьому світі, рекомендовані ВООЗ, нашим міністерством, які кожен лікар повинен доносити сво­єму пацієнтові. Бути добрим ліка­рем і бути лікарем, у якого пацієнти не хворіють на інфаркти та інсуль­ти, — це, на мій погляд, різні речі.

Читайте також: Кардіолог пояснив, чому варто відмовитися від помідорів