«Вернадка» відзначила сто років!

Головна бібліотека України зберігає понад 3,5 мільйона найцінніших джерел

Нинішнє професійне свято Національна бібліотека України імені Вернадського (НБУВ) зустрічає у поважному статусі ювіляра. Виповнилося 100 років з дня її заснування. Стільки ж відзначає і Національна академія наук України. Обидві засадничі для держави інституції — дітище видатного вченого Володимира Вернадського. Саме він з однодумцями у 1918 році переконав гетьмана Павла Скоропадського утворити Українську академію наук та Національну бібліотеку Української держави.

«Для відродження нації необхід­но, щоб держава мала свою, україн­ську академію наук», — казав Володимир Вернадський. А розвиток наукового по­тенціалу потребував створення загаль­ноукраїнської книгозбірні — першої наці­ональної наукової бібліотеки.

У серпні 1918 року гетьман Пав­ло Скоропадський підписав Закон про створення Фонду Національної бібліо­теки Української держави. За роки існу­вання бібліотека кілька разів змінювала назви: Всенародна бібліотека Украї­ни, Бібліотека Академії Наук, Держав­на публічна, Центральна наукова. 5 квіт­ня 1996 р. згідно з указом президента України відновила назву «Національ­на бібліотека України імені В. І. Вернад­ського». Читачі з любов’ю називають її «Вернадка».

Сьогодні НБУВ входить до десяти найбільших національних бібліотек сві­ту. Це 15-мільйонний фонд документів на всіх видах носіїв інформації. Щоден­но портал «Вернадки» відвідують сотні тисяч українських та зарубіжних корис­тувачів інформації. І це не лише книж­кова скарбниця, а насамперед багато­профільна науково-дослідна установа, сучасний інформаційно-аналітичний центр. У її складі існують наукові інсти­тути та центри, працює спеціалізова­на вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій, видаються журнали та періодичні фахові видання, що включені у міжнародні наукометрич­ні бази даних.

Бібліотека зберігає понад 3,5 мільйо­на найцінніших джерел: скарби історич­ної та культурної спадщини, серед яких унікальні рукописні книги та документи (у тому числі «Апостол» Івана Федорова та символ нашої незалежності — Пере­сопницьке Євангеліє 1556−1561 років, на котрому присягають українські пре­зиденти), стародруки та рідкісні видан­ня, ноти, образотворчі джерела, газе­ти, архіви видатних діячів та самої НАН України, досліджуються та публікуються пам’ятки історії, мови та культури, мо­нографії, наукові довідники та бібліогра­фічні покажчики.

Україніка — особливий проект НБУВ, який об’єднує всі рукописні та друко­вані пам’ятки духовного життя україн­ського народу, видані в Україні та за її межами. Бібліотека є найбільшим у світі центром акумуляції інформацій­них ресурсів про нашу країну та укра­їнців різними мовами й з усіх куточків світу. Це найповніший портрет України у мільйонах праць, і побачити його та­кож можна звідусіль, оскільки на сайті НБУВ представлена електронна біблі­отека «Україніка».

Ще одне «ноу хау» бібліотеки — Служ­ба інформаційно-аналітичного забезпе­чення органів державної влади (СІАЗ). Вона працює понад 25 років, і більш як дві тисячі її передплатників — а це ор­гани влади всіх рівнів, від централь­них і до створюваних нині територіаль­них громад — починають робочий день саме з перегляду підготовлених СІАЗ аналітичних документів. СІАЗ першою запровадила електронні форми кому­нікації бібліотеки з державними та гро­мадськими інституціями.

А ще «Вернадка» — це жваве пере­хрестя спілкування, де читачі можуть зустрітися й подискутувати з авторами книг. А телевізійники люблять тут зніма­ти кліпи і фільми. Тому 100-літня бібліо­тека, попри поважний вік, залишається сучасною «дамою».

Зоя Шарикова