Пакт Молотова-Ріббентропа розв’язав Другу світову війну

Путін іде стопами Гітлера та Сталіна, руйнуючи світову систему безпеки

75 років тому, 1939-го, відбулася подія, яка стала “спусковим гачком” до Другої світової війни — найкривавішої трагедії в історії людства. У вересні 2008-го Європарламент визначив 23 серпня, день підписання Пакту Молотова-Ріббентропа, Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму. За цим Пактом Третій рейх і СРСР зобов’язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету, якщо одна з країн буде воювати проти третьої країни. Крім договору, підписали таємний протокол, яким розмежували територіальні інтереси — поділили країни Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів.

Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях до розв’язання Другої світової війни. Тому його кваліфікують як злочин проти миру та людяності.

За тиждень після укладання договору, 1 вересня 1939-го, Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939-го, в Західну Україну та Західну Білорусь, які були частинами Польщі, увійшли радянські війська. У цей день СРСР у ноті польському уряду представив напад радянських військ як гарантію безпеки українців та білорусів в умовах, коли Польська держава, на думку Москви, «перестала існувати». Перетин Червоною армією кордону Польщі означав вступ СРСР у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.

22 вересня 1939 року у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад.

Унаслідок Пакту до СРСР ввійшли Західна Україна та Західна Білорусь (1939-го), і країни Прибалтики, Бессарабія та Північна Буковина (1940-го). Наприкінці 1939-го СРСР напав на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років. СРСР 21 місяць, із вересня 1939-го по червень 1941-го, залишався союзником Третього рейху, поставляв йому необхідні для ведення війни в Європі сировину та матеріали.

- Було багато передумов для виникнення Пакту з його таємною частиною, — розповідає доктор історичних наук, завідувач від­ділом історії України періоду Другої світової війни Інституту історії Украї­ни НАНУ Олек­сандр Лисенко (на фото). — Перша — втрата Лігою націй функції попереджувати і ліквідовувати міждержавні конфлікти, захищати слабкі держави перед сильними. Сьогодні ООН так само не може виконати аналогічних функцій. Інша передумова була в тому, що тодішні європейські лідери, Франція та Велика Британія, замість того, аби зайняти жорстку позицію щодо Німеччини, пішли шляхом умиротворення агресора, починаючи від аншлюсу Австрії в 1938 році. Сподівалися через незначні для них поступки зупинити нацистську експансію на Захід. Це була егоїстична недалекоглядна політика, що не враховувала розмаїття зв’язків і міжнародної гри, яка розверталася тоді в Європі. На цих країнах лежить частково провина за те, що сталося.

Те, що Польща, а згодом країни Балтії втратили через Пакт суверенітет — також наслідок того, що на той час нікому не вдалося створити систему колективної безпеки, яка стримала б агресора або в разі агресії дала йому організовану відсіч. Знову напрошуються паралелі з нинішнім днем. Росія чинить агресію проти сусідів, і виявляється, що нема кому дати їй відсіч.

Сам договір був поділом Східної Європи на сфери впливу, де інтереси СРСР і Третього рейху були чітко розмежовані. Одразу такого результату не вдалося досягнути, бо сторони поспішали. Лише з третьої спроби, сторони домовилися і поділили Східну Європу... Гітлеру потрібен був Пакт, аби прикрити тил і захопити Західну Європу. Тому він робив усе, аби його підписати. Радянська Москва, як і теперішня, пояснює дії СРСР тим, що Радянський Союз керувався відсуванням свого кордону подалі на Захід від основної території.

Аналогія з сучасністю. Куди намагається зараз відсунути кордон Росія? Ближче до кордонів НАТО... Агресори, нічого нового не придумуючи, користуються старими методами. Росія нині поводиться як хуліган із ядерною дубиною...

— На думку радянсько-американського історика Володимира Різуна (псевдонім — Віктор Суворов), Пакт був взаємним обдуренням двох диктаторів... Чи згідні ви з думкою Суворова, що Гітлер просто випередив Сталіна?

— Не згідний. У кожної країни існує оборонна або наступальна доктрина. У СРСР була оборонна, хоча ми не можемо виключати, що була і наступальна. СРСР не був готовий ані в 1939-му, ані в 1941-му до нападу на Третій рейх. У жахливому стані були оборонні райони, особовий склад військ, кадрова ситуація в Червоній армії. Сили СРСР в 1941-му до війни не були готові. Серед німецьких істориків теж побутувала думка, що Гітлер вдарив по СРСР, аби випередити Сталіна... Насправді у Гітлера був далекосяжний геополітичний план, який передбачав напад на СРСР.