«Концерн-Електрон»: у новий рік з новими виробами та новими сподіваннями

Втім, подарунок, причому просто-таки сенсаційний, все ж був — концерн на виставці «Львівський товаровиробник» показав свій новий виріб, якого ніхто від нього аж ніяк не сподівався — свій перший багатофункціональний автомобіль, який не має аналогів в Україні та в державах СНД. А на виставці у Києві автомобіль (звісно, з маркою «Електрон») став чи не найголовнішим її експонатом і новиною національного масштабу.

Рік новацій та інновацій

Проте перед тим, як розповісти про цю та інші новинки від «Електрону», для повноти картини скажемо, що 2012 рік став для концерну «Електрон» роком активного розвитку та інновацій.

На дочірньому підприємстві товариства — Науково-виробничому підприємстві «Карат» розроблено низку нових технологій отримання матеріалів для мікроелектроніки. Підприємство стало одним із переможців конкурсу «Обличчя міста-2012» в номінації «Львів інноваційний». Це стало можливим завдяки створенню цілісного наукового і виробничого комплексу, причому за рахунок внутрішніх інвестицій ПАТ «Концерн-Електрон».

Повністю оновив модельний ряд своєї продукції і Телевізійний завод «Електрон» — традиційна візитівка концерну. Нині більшість телевізорів знаної львівської марки — це сучасні рідкокристалічні телевізори з діодною (LED) підсвіткою екрана.

З новими виробами — потужним соковитискачем та новими електром’ясорубками — вийшов на ринок завод «Електронпобутприлад». Тут розгорнуте сучасне виробництво елетродвигунів, причому не лише для власних виробів, а й для німецьких компаній, електромотори-редуктори для автомобілів «Vida» Запорізького автозаводу, автономних опалювачів для автобусів, вантажівок та спецтехніки ще одного заводу концерну — СП «Сферос-Електрон».

Новинками може похвалитись й високотехнологічний завод «Полімер-Електрон», який нині виготовляє складні пластмасові вироби, в тому числі й корпуси навіть для іноземних телевізорів, зокрема для фірми «Панасонік».

За останні роки в кожен напрям своєї діяльності — в електроніку, інструментальне виробництво, машинобудування та інші галузі (в концерн входять 15 підприємств) — концерном вкладено значні кошти. Це не лише технічна модернізація продукції, а й організація зовсім нових виробництв.

Саме про нові заводи і нову продукцію та перспективи розвитку — наша розмова з головою правління ПАТ «Концерн-Електрон» Юрієм Бубесом (на фото).

На перших сюрпризах «Електрон» не спиниться

— Юріє Григоровичу, на виставках і у Львові, і в Києві «електронівці» здивували усіх, показавши публіці власний автомобіль «Електрон». Чесно кажучи, це була велика несподіванка.

— Над цим проектом ми працювали понад два роки. Технічна оснащеність наших комунальників дуже низька — наявна у них техніка далеко не першої молодості (потребують заміни майже понад 80 відсотків наявного в державі парку). Причому більшість одиниць використовується лише в літній або лише в зимовий сезон.

Ми придивились до європейців і розробили свій невеликий, але «роботящий» і економний повноприводний автомобіль. Це перша вітчизняна машина такого типу — аналоги виробляють лише в Німеччині та Чехії. Він всесезонний і може виконувати багато різних робіт, бо на базовому шасі машини, легко і швидко монтується допоміжне навісне обладнання — до 50 різних пристосувань. Один такий універсальний автомобіль зможе замінити десяток спеціалізованих машин. На нашому новому заводі «Електронмаш» скадаються вже декілька типів таких машин на дво- та тривісному шасі, на понад 50 цих автомобілів чекають замовники.

— Ще одна несподіванка від вашої фірми — проект нового львівського трамвая, який теж буде робити концерн. Це проект — теж власна інвестиція?

— Це вже не проект — робота йде повним ходом. Ці великі і амбітні плани реалізовуються повністю «Концерном-Електроном» на нашому новому українсько-німецькому під-приємстві «Електронтранс». Німецькі партнери на наше замовлення виготовлюють електровізки для трамвая, а згодом ми локалізуємо їх виробництво у Львові. Перший трамвай стане на рейки міста вже незабаром. Зрештою, ми задумали розвинути виробництво трамваїв не лише для міст України, СНД, а й для Європи.

Ці два великі машинобудівні проекти — логічний наслідок масштабної модернізації і технічного переоснащення всіх заводів концерну. І у нас, бутьте певні, будуть ще новинки. Ми маємо виробничі площі, висококваліфіковані кадри і головне — бажання розвивати наше національне виробництво.

— Про підтримку українського виробника говорять давно і багато, але чи є результат? Чи відчуваєте ви підтримку влади, державних органів?

— Розвиток виробництва нової автомобільної техніки і електротранспорту потребує державної підтримки. І з мерією, і з облдержадміністрацією в нас є порозуміння. Ми теж вдячні депутатам Львівської міської ради за розуміння стратегічної важливості розвитку українського виробництва, зокрема нашого львівського, адже це реальне наповнення скарбниці міста для здійснення потрібних львів’янам соціальних програм.

Дещо складніше на державному рівні. Українським містам самотужки важко фінансово осилити придбання нового транспорту. Свого часу діяла Державна програма фінансування закупівлі електротранспорту: на 50 відсотків його придбання фінансувалось державою, половина — місцевими бюджетами. Але дія цієї програми зараз призупинена, хоча вона дуже потрібна. Ми і місцева влада вийшли на уряд з клопотанням про її відновлення. Це не тільки вирішення транспортних проблем міст України, а й питання зайнятості — нові замовлення дадуть сотні і тисячі нових робочих місць на машинобудівних підприємствах і на підприємствах-суміжниках.

— І що для цього, на вашу думку, необхідно?

— Насамперед розробка та реалізація нових комплексних державних програм з наданням тривалих (не менше 10 років) податкових пільг для підприємств з розробки та виробництва новітнього авто- та електротранспорту (з метою забезпечення їх конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках), звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за комплектацію і обладнання, необхідного для виробництва нової техніки, а також часткову компенсацію банківських кредитних ставок — для зменшення кінцевої вартості продукції підприємствам необхідні дешеві кредити. І врешті-решт доречним було б збільшення ставок ввізного мита на імпортну продукцію, аналоги якої виробляються в Україні.

«Увімкнути» запобіжники СОТ

— До речі, про перегляд ввізних мит йдеться і у резонансній заявці, яку Україна подала до Світової організації торгівлі на перегляд умов членства в організації. Однак на цю заявку досить негативно зреагували понад 30 країн…

— Україна зараз має повне право переглянути умови перебування в цій організації. Ми як виробники ще до вступу України у СОТ не раз застерігали — держава йде на надто великі поступки. Ми пропонували ввести перехідний період, як це, наприклад, зробив Китай — він став членом СОТ ще в 2001 році, але обумовив для себе «особливі умови», які діятимуть до 2016 року. Ось для прикладу — мито на ввезення готового телевізора у Китай становить 30 відсотків, у той же Євросоюз — 14, а в Україну… всього лиш 10 відсотків! І що тут додати?! Не заборонена нормами СОТ розробка вже згаданих програм підтримки власних виробників. Але нічого не було зроблено. Поспішний вступ України в СОТ розглядався як суто політичний процес. Жертвою стала економіка — іноземна продукція захопила не лише споживчий ринок, а й починає домінувати в секторі інвестиційних товарів.

Підтримка власної промисловості має для України важливість з багатьох точок зору — це і зростання державних доходів, і забезпечення фінансової стабільності. Це і створення нових робочих місць — треба дати роботу та дохід жителям міст і містечок, де немає можливості заробітку в торгівлі чи сфері послуг. Нарешті, нам потрібна власна промисловість, щоб зупинити навіть деградацію освіти: в нас повно менеджерів різного штибу з «комерційними» дипломами, але гостро бракує інженерів та конструкторів для заводів, а для цього вже потрібні дуже ґрунтовні знання. І кваліфікованих робітників — верстатників, інструментальників та інших фахівців — теж брак.

— І що робити в цій ситуації? Виходити з СОТ?

— Звісно, ні. Але «увімкнути» СОТівські механізми для захисту вкрай необхідно. Зокрема, згідно з нормами цієї організації, збільшення імпорту певної продукції на 5% за рік вважається агресією імпортерів на внутрішній ринок і дозволяє вживати протекціоністські заходи. Україна вправі ввести так зване захисне мито на термін до 4-х років, якщо імпорт завдає шкоди якійсь конкретній галузі (а в нинішніх економічних умовах доказів в більшості галузей більш ніж достатньо). Щодо нетарифних заходів, то вони теж є різноманітними і передбачають, серед іншого, введення імпортних квот.

Нині Україна має надаваний СОТ раз на три роки шанс поліпшити становище своїх виробників, не піддаючи ризику бажане (і таке потрібне!) членство у цій організації. Цей шанс в жодному разі не можна змарнувати! Бо доведеться чекати ще три роки, щоб випала така нагода…

Але зрозумійте правильно — ми не скаржимося. Хоча від сторонньої допомоги не відмовимось. Проте під сприянням іноземним інвестиціям ми розуміємо вкладення у вітчизняні підприємства-виробники, а не допомогу іноземним компаніям, що виходять на український ринок зі своїми товарами.

— Що ви чекаєте від нового року?

— Як і в усіх, проблем у нас вистачає. Однак ми самі справляємося, знаходимо можливості для розвитку «Електрону». Концерн ціною великих зусиль не допустив руйнування свого виробничого, технологічного, науково-технічного і кадрового потенціалу — головного фактора його життєдіяльності, його можливостей. «Електрон» завжди працював і працює на майбутнє, а воно є в того виробника, який матиме сучасні та ефективні виробництва. Що ми й робимо.

І, користуючись нагодою, я хочу привітати всіх виробників та підприємців, всіх краян з наступаючим Новим роком і Рідзвяними святами та побажати щастя й здоров’я! Нехай рік прийдешній буде для усіх вдалим й нехай здійсняться усі сподівання та плани!