Розмаїта цибуля: батун захищає від вірусів, слизун — підвищує гемоглобін
Цибуля — звичний інґредієнт у багатьох стравах. Білу і червону цибулю використовують не так часто, але їх теж добре знають домашні кулінари. Але є й інші види цибулі, які допоможуть урізноманітнити раціон
Цибуля-батун (татарка, семилітка), або дудчаста цибуля, перші стрілки починає випускати приблизно на пів місяця раніше, ніж звичайна цибуля. Тому за сезон можна зібрати два-три врожаї.
В її стеблах утричі більше вітаміну С, ніж у ріпчастій цибулі. Також вона багата на фітонциди, що допомагають захистити організм від вірусних захворювань. У ній чимало нікотинової кислоти, тіаміну, рибофлавіну, каротину, ефірних олій, органічних кислот, мікро- та макроелементів, у тому числі цинку та кальцію.
Стрілки-листя використовують для гарнірів, як приправу до основних страв, кладуть у супи і салати.
Цибуля-слизун, або цибуля поникла, вирізняється досить широким і пласким листям, яке злегка завивається спіраллю. Це надає грядкам декоративного вигляду. Ця багаторічна рослина ще й цвіте гарними рожевими парасольками.
У стеблах цибулі є вітаміни B1, B2, C, PP, високоактивні фітонциди, цукри, каротин, мінеральні солі цинку, калію, молібдену, магнію. Багато у цій цибулі заліза, за що її навіть називають залізистою. Цибуля-слизун корисна у випадках недокрів'я, підвищує гемоглобін.
Цією цибулею можна замінювати звичну зелену цибулю, стрілки часнику та черемшу: її зелень має легкий часниковий присмак. Максимально корисна свіжа цибуля-слизун, для тривалого зберігання її краще заморозити або висушити.
Шніт-цибуля, або різанець, має тонкі стебла і красиві яскраво-фіолетові парасольки. Цибуля містить бета-каротин, холін, вітаміни С, В3, В9 і К, кальцій, магній, залізо, калій, натрій, фосфор, мідь, марганець, цинк та селен. Вживання шніт-цибулі допомагає підвищити імунітет, уникнути авітамінозу та відновитися після простудних захворювань.
Стрілки цієї цибулі соковиті, запашні та у міру гострі. Вони добрі у салатах, омлетах, соусах, також можна приправляти нарізаною цибулею основні страви та супи. Цибулю-порей називають перлинною цибулею. В їжу її вживали ще у давнину, а у стародавніх римлян навіть вважали їжею багатіїв. Сьогодні цю цибулю вирощують і їдять у багатьох країнах. Це другий за популярністю вид цибулі після ріпчастої.
Порей вирізняється дивовижною особливістю: вміст вітаміну С у його білій частині під час зберігання збільшується майже у півтора раза. Але щоб не зруйнувати цей вітамін, цибулю варто піддавати мінімальній обробці. Цей пряний, не надто гіркий овоч смачний у салатах, пирогах та супах, як гарнір і як самостійна страва.
У складі порею є вуглеводи, білки і трохи жирів. Також він містить цукор, крохмаль, органічні кислоти та харчові волокна. Ця цибуля багата на вітаміни С, Е, B1, В2, РР, каротин та мікроелементи, серед яких калій, кальцій, магній, марганець, залізо, фосфор, нікель та натрій.Цибуля-шалот дуже схожа на звичайну цибулю, але цибулинки у неї довгасті, і їх зазвичай кілька з одного «гнізда». Смак вважають тонким та вишуканим, тому її дуже люблять шеф-кухарі. Вона запашніша і майже не має їдкості та гіркоти.
Шалот містить більше цукру (тому більше калорій), мінеральних речовин та аскорбінової кислоти. Також у цій цибулі є вітаміни групи В, вітамін А, мікроелементи (цинк, йод, залізо, мідь, молібден, хром, селен, кобальт, ванадій, кальцій, нікель) та багато корисної клітковини. У кулінарії шалот використовують так само, як ріпчасту цибулю.
Зелена цибуля з лимоном
500 г товстих стебел зеленої цибулі, 2 лимони, дрібка солі, 100 г вершкового масла.
Стебла цибулі промити й обрізати довгі кінці. Натерти цедру і вичавити сік з лимонів. Цедру змішати зі сіллю і розм’якшеним маслом, покласти у морозильник на 20 хв.
Стебла акуратно надрізати по центру білої частини до середини, щоб утворилася кишеня, полити лимонним соком, дати постояти 20 хв. Потім нарізати застигле масло шматочками і розкласти у «кишені» цибулі.
Запікати на вугіллі у пакеті з фольги або на деку під сильно розігрітим грилем 10 хв.
Цибуля-порей зі сметаною
0,5 склянки сметани, 1 ч. ложка нарізаного кропу, 3 стебла цибулі-порею (біла частина), 0,5 склянки молока, 1 ст. ложка вершкового масла, 2 ст. ложки натертого сиру, сіль, чорний мелений перець.
Цибулю-порей ретельно промити і нарізати кружальцями завтовшки 1 см.
Залити цибулю гарячою водою і варити до м’якості, близько 10 хв. Злити воду. Додати молоко, посолити і поперчити до смаку, закрити кришкою і тушкувати на маленькому вогні 5−6 хв.
Розігріти духовку до 190°С. Перекласти цибулю у невеликі формочки, додати вершкове масло, полити сметаною, посипати сиром і поставити в духовку на 15 хв. Перед подачею посипати зеленню кропу.
Заливний пиріг із зеленою цибулею та яйцем
300 г борошна, 300 г сметани 20−30%, 100 г майонезу, 3 великі яйця, 1 ст. ложка цукру, 0,5 ч. ложки солі, чорний мелений перець.
Для начинки: 150 г зеленої цибулі, 3 великі яйця, 30 г вершкового масла, сіль.
Розігріти духовку до 170°С без конвекції, у режимі «верх- низ». Для начинки зварити яйця, остудити у холодній воді, очистити і розім'яти виделкою. Тонко нарізати зелену цибулю й обсмажити у вершковому маслі з сіллю, 2 хв. Змішати зелену цибулю із розім'ятими яйцями.
Для тіста змішати усі рідкі інґредієнти до однорідності, не збиваючи їх. Додати сухі інґредієнти і знову перемішати до однорідності.
Налити кілька ложок тіста у глибоку форму для пирога (не роз'ємну форму — тісто може витекти!). Потрібно, щоб утворився тоненький шар по всьому дну — тож пиріг потім легше буде вийняти.
На цей шар обережно розкласти начинку. Залити тістом, що залишилося. Постукати формою об стіл, щоб вийшли бульбашки повітря.
Випікати пиріг у нижній третині духовки до рум’яної скоринки та повної готовності всередині, приблизно 30 хв. Остудити на решітці перед подачею.