BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Новий смак улюбленої кави: в Італії п’ють каву із лимоном, а в Туреччині - з часником та медом

В Україні, як і у світі, основним святом для кавових гурманів є Міжнародний день кави, який відзначають 1 жовтня за ініціативи Міжнародної організації з кави (ICO) для вшанування розмаїття напою та підтримки кавової індустрії. 17 квітня у деяких джерелах згадують як Міжнародний день кави, особливо у контексті Італії (День еспресо). Водночас існують і локальні ініціативи: наприклад, цього року 31 січня вперше відбудеться «Всеукраїнський День Фільтр-кави»

Фото ілюстративне із сайту Pexels
Фото ілюстративне із сайту Pexels

Свято є приводом дізнати­ся більше про історію та куль­туру кави. Кав’ярні та мережі влаштовуватимуть акції, зниж­ки та пропозиції. Популяризу­ють specialty каву, наприклад, через «День Іільтр-кави», щоб українці відкривали нові смаки.

Усього на планеті існує близько 40 видів кави, але спе­ціально для напою вирощують лише чотири з них — ексцельзу, ліберику, арабіку та робусту. В Україні, як і в більшості кра­їн світу, найчастіше можна зу­стріти два останні види.

Зерна арабіки відрізняються м’яким та ніжним смаком з не­великою кислинкою. Також на смак впливає регіон вирощу­вання кави. Залежно від ньо­го можна відчути горіхові, ягід­ні чи цитрусові нотки. Робусту вважають менш вибагливою у процесі вирощування, а її смак більш насичений та гіркий. На ексцельзу припадає лише 2% від площі всіх кавових планта­цій у світі, хоча цей вид вважа­ють найлегшим для вирощу­вання. Смак у зерен ексцельзи має яскраво виражений фрук­товий відтінок. У лібериці зо­всім небагато кофеїну, смак не дуже насичений, зате у зе­рен найсильніший і найгусті­ший кавовий аромат. Часто види кави змішують один з од­ним, щоб отримати різноманіт­ні смакові поєднання.

Греки воліють фрапе — еспресо з льодом, морозивом та молоком, але можна при­готувати каву без молочних інґредієнтв. У Марокко кава обов’язково має бути з пря­нощами. Кунжут, перець, мус­катний горіх, корицю або імбир можна додати окремо або від­разу. У Туреччині люблять на­пій за «рецептом старого мав­ра», коли гарячу каву подають із медом та часником. Для іта­лійців лідером став еспресо з часточкою лимона. У В'єтнамі люблять каву з яєчним жовт­ком та щедрою порцією згу­щеного молока. Німці додають у каву ром, який маскують гус­тою пінкою зі збитих вершків. Чорний перець — візитна карт­ка кубинської кавової культури. Він підкреслює насиченість зе­рен та додає легкої терпкості.

Кава з чорним перцем

Для 1 порції: 2−3 ч. лож­ки меленої кави, ½ ч. лож­ки меленого чорного перцю, тростинний цукор і кориця — до смаку.

Змішати всі інґредієнти у турці, залити 100 мл води і ва­рити на малому вогні до появи пінки.

Кава з червоним перцем, корицею та сіллю

Для 1 порції: 2 ч. лож­ки меленої кави, 80−100 мл води, 1 ч. ложка коричне­вого цукру, сіль — на кінчику ножа, перець червоний го­стрий — на кінчику ножа, ко­риця — на кінчику ножа.

Каву засипати у турку, тро­хи підсмажити, акуратно струшуючи, на невеликому вогні. Залити холодною водою, вси­пати цукор, довести до кипін­ня, зняти з вогню.

Додати спеції і перемішати. За хвилину ще раз довести до кипіння.