Дивовижні чорнобривці зміцнюють імунітет, поліпшують стан судин, нормалізують травлення

Відомо приблизно 60 різних видів чорнобривців. Най­більше їх у країнах Північ­ної і Південної Америки. Решта світу побачила цю рослину кіль­ка століть тому, вона може рос­ти у будь-яких кліматичних умо­вах.

На батьківщині чорнобрив­ців вживають листя чорнобрив­ців — замість звичних для нас пе­трушки і кропу. У нас цей звичай не прижився, але квітки чорно­бривців почали додавати у різ­ні страви. В Америці з цієї квіт­ки заварюють напій, який добре зігріває у холоднечу, а також ро­блять коктейлі.

Квітка унікальна своїми ліку­вальними властивостями, міс­тить мінерали, вітаміни, фла­воноїди, її застосовують у народній медицині. Завдяки своїм природним елементам чорнобривці - чудові помічники у боротьбі з багатьма хвороба­ми: зміцнюють імунітет, справ­ляються з грипом, нежитем і навіть гайморитом. Поліпшу­ють стан судин у випадку ате­росклерозу, нормалізують трав­лення. Чорнобривці є хорошим антигрибковим засобом, ма­ють знезаражувальну дію, зні­мають запалення, заспокоюють і розслабляють, знімають бо­льові відчуття, мають глистогін­ний ефект, зменшують набряки.

Спецію додають у страви з птиці, м’яса і риби для надання золотистого кольору,

Подрібнені пелюстки не лише роблять здобну випічку ароматнішою, а й допомагають їй підрум'янитися. Щоб колір й аромат борщу були насичені­шими, можна додати у кастру­лю кілька свіжих пелюсток чор­нобривців, а також покришити їх в овочевий салат. Висушені і по­дрібнені чорнобривці традицій­но додають у соління й марина­ди.

Господині люблять рослину за невибагливість, красу, яскра­вий колір та пряний аромат. Дачники і городники знають, якщо чорнобривці посадити ра­зом із картоплею чи полуницею, то паразити їм не страшні. Рос­лина — чудовий засіб для удо­брення ґрунту, треба лише піс­ля збирання врожаю закопати у землю подрібнені квітки.

Поки квітки не зів'яли, потріб­но зібрати їх, висушити у сухо­му приміщенні, яке добре прові­трюється, і подрібнити. Спеція, виготовлена з чорнобривців, називається «імеретинський шафран». Зберігати її потрібно у закритій ємності, у темному місці. Справжній шафран — дуже дорога спеція, її часто заміню­ють саме сухими пелюстками чорнобривців. Імеретинський шафран додають у різні стра­ви як ароматну приправу, мари­нади і оцет, тісто. Вони додають стравам і напоям жовтого за­барвлення.

Помідори, мариновані з чорнобривцями

На банку 1 л: 600 г помідо­рів, 1 свіжа квітка чорнобрив­ців, 1,5 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка солі, 1 ст. ложка оцту 9%, холодна вода.

Помідори вибрати невели­кі, однакові за розміром. Вими­ти і наповнити ними чисту банку. Приблизно по центру покласти один квітучий бутон чорнобрив­ця. Квіти можна використовува­ти і жовті, й оранжеві. Додати у банку сіль, цукор та оцет. Залити банки холодною фільтрованою водою і накрити кришкою. Сте­рилізувати 10 хв, після закипан­ня води у каструлі. Герметично закрити. Банку перевернути до­гори дном і накрити до висти­гання. Помідори, мариновані з чорнобривцями, добре зберіга­ються у квартирі.

Гостра аджика

30 квіток чорнобривців (лише пелюстки, без насіння і чашечки, помиті, висушені), 10 гострих перчин, 300 г час­нику, 1 пачка хмелі-сунелі, 1 пачка меленого коріандру, 1 склянка горіхів — за бажан­ня, 1 ст. ложка солі, 2 ст. лож­ки олії.

Усе змолоти, перемішати і зберігати у холодильнику, може зберігатися цілу зиму. Мож­на їсти через 6 год. Виходить смачний гострий соус-спеція. А якщо ложечку такої аджики пе­ремішати зі склянкою сметани або майонезу, вийде смачний пікантний соус.

Домашнє «фраголіно»

50 квіток чорнобривців, 5 л води, 4 ст. ложки без гір­ки лимонної кислоти, 0,5 кг цукру.

За цим рецептом можна зро­бити квас, який освіжить у спеку, і «шампанське». Усе залежить від тривалості витримки. Напій виходить ледь п’янким, надзви­чайно ароматним. Чорнобрив­ці для цього напою варто зрива­ти, поки бджоли ще збирають із них нектар. І важливо пам’ятати: аромат готового напою стійкий і виразний — тому він може спо­добатися не всім.

У 5-літровий бутель або іншу відповідну ємність налити тро­хи теплої води. Додати цукор та лимонну кислоту, ретельно пе­ремішати, щоб цукор повністю розчинився.

Долити чистої фільтрова­ної води до 5 літрів. Після цього акуратно вкласти квітки чорно­бривців. Закрити ємність і зали­шити на 2 дні у теплому місці для настоювання.

Через два дні обережно роз­лити напій у міцні пластико­ві пляшки, заповнюючи їх при­близно на три чверті об'єму (не до верху). Випустити зайве по­вітря з пляшок, щільно закрити і покласти лежачи у прохолодний льох або інше темне прохолод­не місце.

Уже за два тижні отримаєте смачний квас із чорнобривців, який чудово освіжає. Щоб отри­мати ігристе «шампанське», за­лишити пляшки дозрівати на 1,5 місяця. Після цього насоло­джуватися ароматним напоєм із легкою ігристою ноткою чорно­бривців.

Готове «шампанське» дещо нагадує фраголіно — солодке ігристе вино міцністю 4−7%. Ли­монну кислоту у рецепті можна замінити свіжим лимонним со­ком. А ще: коли напій дозріває, у ньому утворюється дуже ба­гато газу, тож відкривати пляш­ку слід обережно — як справжнє шампанське.