Сахновщинський коровай — обрядовий хліб зі Слобожанщини
Сахновщинський коровай увійшов до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Випікають коровай з нагоди весіль, він є атрибутом свята першого та останнього снопа. Це обов’язковий атрибут усіх релігійних свят, новосіль, хрестин, а також місцевих свят
Випікання короваю у селах Сахновщинського району Харківської області є досить давньою практикою. Подібні традиції побутують також у селах Огіївці, Терноватці, Гаркушингому, Костянтинівці.
Сахновщинський коровай вирізняється тим, що він одноярусний, зі скоринкою від світлого до насичено-коричневого кольору, прикрашений оздобою тіста з рослинними елементами.
Є три найбільш поширені способи приготування короваю: з цілого шматка тіста, з одного великого та 9 невеликих шматків тіста, а також з двох з'єднаних між собою «косичок», невеликого центрального шматка тіста, шести навколоцентральних шишок та шматочків тіста для заповнення форми.
Базовими інґредієнтами випічки є молоко, жир (масло вершкове, маргарин, олія), вода, яйця, цукор, сметана, дріжджі, борошно. Але кожна майстриня може додати інші інґредієнти на свій смак.
Традиційно всі етапи виготовлення неодмінно супроводжувалися обрядовими (коровайними), нерідко веселими, жартівливими піснями, примовляннями, хоча в наші дні цей процес значно спрощений. Часто у випадку весілля, хрестин, проводів господиня для допомоги запрошувала кілька жінок — подруг, кумів, родичок для випікання короваю, бо хліба необхідно було спекти вдосталь.
Від звичайного хліба коровай відрізняється не тільки складнішим рецептом. Він неодмінно має бути щедро прикрашений виліпленим із тіста декором. Найчастіше це квіти, також дуже популярними є колоски, а для весільних короваїв здебільшого роблять фігурки лебедів.
Рецепт тіста у кожної майстрині свій. За традиційною технологією його заквашували на хмелі. Зараз частіше використовують для виготовлення короваїв дріжджі.
Український центр культурних досліджень — науково-дослідна установа Міністерства культури України — наводить один із варіантів приготування. Авторський рецепт записали від Л. О. Терещенко (1947 р. н.) із села Огіївки, найстаршої носійки цього елемента нематеріальної культурної спадщини. Пропорції в рецепті приблизні.
Сахновщинський коровай
Для опари («запарки»): 0,5 л теплої води, 0,5 склянки цукру, 3 ст. ложки сухих дріжджів, борошно.
Для тіста: опара, 0,5 л теплого молока, 0,5 л сметани, 200 г масла, 1 ст. ложка солі, 0,5 склянки олії (або 100 г розтопленого смальцю), 3 пачки ванільного цукру (або 2 пачки ваніліну), 10 курячих яєць (має вийти повна 0,5-літрова банка), 0,5-літрова банка цукру, дрібка соди.
Опара («запарка»). У велику посудину додати теплу воду, цукор, сухі дріжджі. Добре перемішати ложкою, додати борошна стільки, щоб вийшло як густа сметана. Накрити рушником, поставити біля печі на 30 хв.
Тісто. Добавити в опару по пів літра теплого молока і сметани, розтоплене масло, сіль, олію або смалець, ванільний цукор або ванілін. В окремій посудині збити яйця з з цукром, можна додати більше. Це все змішати з попередньою масою. У великій посудині з борошном зробити ямку, всипати соду, залити всю масу і добре розмішати. Місити, поки тісто не відставатиме від рук. Залишити підходити біля печі на 1 год. Далі розділити тісто на частини й формувати коровай. Після формування короваю його треба залишити в теплому місці підійти перед випіканням. Після цього змастити сумішшю яйця з молоком і випікати у розпеченій печі. Через пів години вийняти, змастити солодкою водою.
