«Пишаюся тим, що знешкоджую бомби і рятую землю, на якій росте хліб»

Мабуть, нема українця, який би не любив паску. Не важливо — солодка вона, чи як хліб, аби тільки була смачна і пахуча. Щоб в хаті витав дух свята… Звісно, не завжди гості надають значення, з якого борошна господиня спекла великодню паску. І не кожен з нас знає, якою дорогою ціною було засіяно і зібрано пшеницю, щоб її змолоти і напекти з неї великодньої смакоти.

В одному з торговельних центрів міста Лева, власне з такого «золотого» борошна кулінари не лише пекли паски, а й проводили майстер-клас із замішування і оздоблення пасок. І робили це з борошна, що було виготовлене на миколаївському заводі «Золотий шлях», а колосся було зібране на Херсонщині та Миколаївщині.

Щоб це сталося, потрібно було очистити від мін 1800 гектарів землі у селі Мала Олександрівка та інших селах, які були окупованими.

Участь у майстер-класі взяли хлопці - безпосередні учасники розмінування Херсонщини та львівські блогери.

Один з них — Іван Бамболя, начальник групи механізованого розмінування, піротехнік ДСНС Львівщини.

— Особисто у мене є 8 ротацій на деокупованих територіях, а наша частина працювала у Київській, Харківській, Херсонській, Донецькій та Миколаївській областях, — розповів журналістці «ВЗ» Іван. — Ми безпосередньо знаємо, якою зараз дорогою є ціна хліба, бо ж велика кількість сільськогосподарських угідь і досі залишаються замінованими. Фермери без нашої допомоги намагаються самі розміновувати поля, але, на жаль, через це є багато летальних випадків, коли цивільні люди підриваються на необстежених ділянках.

За словами Івана Бамболі, однією із найнебезпечніших є протипіхотні міни, дистанційне мінування. Одним залпом реактивних систем ворог мінує велику площу. Щоб замінувати велику площу, достатньо кількох хвилин, а розмінування може тривати і кілька місяців, і навіть років.

— Нашу роботу дуже сповільнює рослинність, — каже піротехнік. — Дехто думає, якщо там міна лежить три роки, вона вже — безпечна. Насправді, це не так, бо чим довше вона там лежить, тим вона небезпечніша. Іноді ми йдемо і не бачимо власних кросівок. Діємо дуже обережно, тому, дякувати Богу, за час великої війни у нас не було жодного підриву.

Але насамперед — люди мають бути пильними всюди, не лише на колись окупованих територіях. Іван наголошував, що у жодному разі не можна торкатися незнайомих предметів, не заглядати у сумки чи пакети, які хтось начебто «забув» на вулиці чи у парку.

Була здивована, коли серед учасників майстер-класу почула англійську мову. Знайомлюся. Майкл Монтоя, який приїхав зі Сполучених Штатів Америки, щоб допомагати українським піротехнікам знешкоджувати бомби.

— Я не міг просто так сидіти дома, коли бачив, що в Україні відбувається зло, — сказав журналістці «ВЗ» Майкл Монтоя. — Мої колеги приїхав в Україну через тиждень від початку великої війни. Я ж долучився до них у грудні 2023-го. Ми працювали у 20-кілометровій зоні від лінії фронту і допомогли знешкодити тисячі вибухонебезпечних об'єктів за цей час. Окрім того, ми допомогли ідентифікувати сотні квадратних кілометрів, на яких існувала смертоносна загроза. Іншими словами — підтвердити наявність бомб на цій площі.

— Містере Майкл, зараз хлопці випікатимуть паски з того борошна, яке виросло на полях, які, ймовірно, ви також розміновували. Що відчуваєте у цей момент?

— Незвичне тепло всередині. Ми розміновували поля, рятуючи людські життя, ту землю, на якій росте хліб, спілкувалися з родинами, які обробляють ці поля. Люди нам дякували. Ці знайомства і обійми словами неможливо передати. Я пишаюся тим, що маю можливість допомагати Україні та її людям у цей тривожний час. Знешкоджую бомби і рятую землю, на якій росте хліб. З нетерпінням чекаю, коли буде спечена паска, щоб її спробувати.

А тим часом кулінари ділилися власними рецептами. На порцію — 250 грамів молока йде 2 яйця, 130 грамів цукру, 8 г солі, 100 вершкового масла і 550 грамів борошна.

— Усі рецепти — умовні, — каже кондитер Леонід, який приїхав з окупованого Скадовська, що на Херсонщині. — Усе залежить від борошна. Потрібна більша чи менша клейковина. Маю базовий рецепт, але щоразу щось змінюю, експериментую. Дивлюся на тісто, і тоді вирішую — чого тут ще бракує.

Дехто з жінок, які зібралися на майстер-клас, дивувалися. Бо звикли до традиційної паски, а Леонід відрізав зі спеченої паски вершечок, всередині паски металевим кільцем вирізав м’якуш, всередину додав карамель, закрив м’якушем і зверху накрив вершечком, який прикрасив збитими яйцями (меренговою піною, їстівними кораликами і гілочками живої лаванди). Але, як сказав сам кондитер, у кожного свій рецепт основної великодньої страви. Головне, що вона смачна і особлива, бо замішана на борошні з розмінованих полів.