Духмяна айва

У 100 грамах айви — 13- 15 мг вітаміну С (20−25% від добової потреби), 3 мкг віта­міну В₉ (фолієва кислота), вітамі­ни групи В і 3 мг заліза, потрібного для підтримування нормально­го рівня гемоглобіну. Завдяки та­кому складу айва зміцнює стінки судин, захищає від хвороб серця, а також від респіраторних інфек­цій, оскільки має антибактеріаль­ні властивості.

Айва містить багато пектино­вих і дубильних речовин, тому її успішно застосовують для ліку­вання деяких патологій шлунко­во-кишкового тракту. Екстракт і сік айви можуть захищати тка­нини кишківника від ушкоджень, пов’язаних із виразковим колі­том.

Фрукт допомагає й у ліку­ванні нудоти та печії у вагітних, а також у дітей. Однак вагітним можна з'їдати не більше двох- трьох фруктів на день, а дітям до трьох років айва протипоказана.

На відміну від більш популяр­них фруктів — яблук і груш, на які вона так схожа і з якими спорід­нена, айву рідко їдять сирою. Навіть стигла айва має кислий і терпкий смак.

Айву кладуть у фарш для ве­гетаріанських голубців, запіка­ють сендвічі на зерновому хлі­бі з айвою і блакитним сиром. Також цей фрукт добре поєд­нується з бараниною, качкою, свининою і, звісно, сиром. Якщо половинки айви очистити від шкірки та насіння і покласти в миску з водою, підкисленою со­ком лимона, вона збереже свій колір, а її терпкий смак трохи пом’якшиться.

Найчастіше з айви готу­ють десерти. Цей фрукт просто створений для всіляких желе, солодких соусів, мармеладів, адже в ньому багато пектино­вих речовин. Цікаво, що сло­вом «мармелад» спершу нази­вали саме айвовий мармелад. Це був португальський винахід, найдавніший із європейських мармеладів. Португальською marmelo — «айва». У Португалії з айвовим мармеладом зазвичай їдять молодий сир.

Можна також приготувати фаршировану айву з родзинка­ми, горіхами та медом. Головна відмінність айви — дуже тон­кий природний аромат. І якщо запекти її з медом і вершковим маслом, вийдуть найсмачніші у світі ліки від бронхіту, запалення легенів і кашлю.

Запечена айва

4 айви, 5 ст. ложок цукру, 4 ст. ложки меду, 4 бутони гвоздики, 2 зірочки бадьяну, ½ лимона.

Розрізати айву навпіл і натер­ти зрізи лимоном.

У каструлю влити 500 мл води і покласти цукор, довести до кипіння.

Додати гвоздику та бадьян, варити 5 хв.

Опустити айву в цукровий си­роп і варити за малого кипіння до м’якості, 25−35 хв. Шумівкою вийняти половинки айви із си­ропу, дати йому стекти.

Покласти айву у невисоку форму для запікання.

Змішати 150 мл сиропу, в якому готувалася айва, і мед, залити айву.

Поставити форму в розігрі­ту до 180⁰C духовку і запікати 30 хв.

Розкласти айву у тарілки і по­лити соком, що утворився на дні форми. Подавати айву теплою з кулькою морозива або ложкою маскарпоне.

Цукати з айви

1 кг айви, 1,7 кг цукру, 1,5 г лимонної кислоти.

Плоди айви ретельно пере­брати та вимити. Очистити від насіння й шкірки. Шкірку не ви­кидати. Нарізати айву на час­точки завтовшки близько 2 см.

Покласти їх у киплячу воду і варити до готовності. Відкинути на друшляк.

У воді, яка залишилася після варіння плодів, зварити зчище­ну шкірку айви.

З отриманого відвару звари­ти сироп із розрахунку 700 г цу­кру на 300 мл відвару. Коли си­роп буде готовий, перекласти у нього варені часточки айви.

Варити суміш на середньому вогні близько 6 хв. Потім суміш охолодити і залишити в про­холодному місці на 7 год. Таку процедуру повторити 5−6 разів. Під час останнього варіння до­дати лимонну кислоту і варити до готовності.

Готове варення з цукатів за­лишити на 8 год у прохолодно­му місці, а потім через друшляк злити сироп.

Відокремлені від сиропу цу­кати висушити, обсипати цукро­вою пудрою і цукром.

Зберігати в прохолодному місці у скляних банках.