Сколівські волонтери на щоденному посту

Уже мало де наші захисники не ласували сколівськими смаколиками чи сухими борщами. Робота кипить в умілих руках. А щирі серця цих людей знають, що своїми справами також неабияк наближають перемогу.

Група небайдужих людей – жителі Сколе та тимчасово пе­реміщені особи – з початком повномасштабного вторгнен­ня російської армії в Україну об’єдналася навколо добрих справ і натхненно продовжує підтримувати українських за­хисників. Волонтери виготов­ляють енергетичні батончики та сухі борщі для воїнів. Посил­ки з продукцією щоденно від­правляють у найгарячіші точки до наших захисників.

Їм допомагають люди, які приносять необхідні інґредієн­ти. Навіть діти долучаються до доброї справи: чистять горіхи, які є важливим складником в енергетичних батончиках.

– Ми працюватимемо, як і обіцяли, до перемоги. А ще маємо величезне прохан­ня підтримувати нас різни­ми методами, адже самим важко. Зберігаємо всі потуж­ності, всю любов до справи, – розповідає волонтерка, ме­тодистка Народного дому, яка є координатором волонтер­ської роботи, Ольга Яциник. – Просимо допомогти нам у придбанні продукції для енер­гетичних батончиків або до­натів для їх купівлі, адже за­хисники дуже чекають на такі потрібні їм батончики та сухі борщі. Потрібні: сушка, фіні­ки, арахіс, соняшникове на­сіння, льон, кокосова струж­ка, вівсянка, курага, гарбузове насіння, кунжут, родзинки.

Дуже рідними та дорогими стали сколівці для відомої ки­ївської поетеси Тетяни Череп- Пероганич. Вона зараз у Киє­ві продовжує займатися тією справою зі Сколе.

У цей чарівний край у Кар­патах киянка потрапила, коли почалося повномасштабне вторгнення росії на нашу рід­ну землю. Тоді вона збиралася їхати у Польщу, куди кликали друзі. Коли була вже в дорозі і прямувала за кордон, до неї зателефонував краєзнавець зі села Коростови на Сколівщи­ні Ігор Бугрій та запросив до себе.

Завітала до цього гостин­ного мальовничого села у кар­патському краї і зрозуміла, що далі не поїде. Від другого дня перебування тут долучилася до дружньої команди місце­вих волонтерів, запалилася і сама від них. Теж почала плес­ти сітки, а згодом стала член­кинею команди з приготуван­ня енергетичних батончиків. Адже таким чином могла теж вкласти і свою лепту та бути корисною для фронту, для пе­редової. Вага одного смаколи­ка невелика – лише 60 грамів, але скільки поживних речовин і сил додає він тим, хто боро­нить нас від ворога, перебуває на передовій!

Справа так її захопила і вона взялася за неї так завзято, що коли настала пора поверта­тися до Києва, на рахунку вже було понад 10 тисяч батончи­ків. Коли повернулася додо­му, до столиці, жінка розгорну­ла батончикове виробництво у себе вдома. Сформувала свою команду, до якої долучилися подруги, сини і чоловік. «Ви­робництво» зосереджене на кухні квартири, а «склад» – на балконі. Тож тепер робота ки­пить і в Києві. За одну зміну, а збираються раз на тиждень, можуть виготовити і до 500 ба­тончиків, тобто 30 кілограмів поживного продукту.

Пані Тетяна пише на сво­їй сторінці у Фейсбуці: «Ско­лівські волонтери – невтомні, працьовиті, найкращі. Без пе­ребільшення! Ми всією роди­ною дуже за вами сумуємо і дуже вами пишаємося».

Енергетичний батончик

100 г ягід кураги, 100 г фініків, по 350 г гарбузово­го та соняшникового насін­ня, 100 г родзинок, 100 г журавлини, 100 г кунжуту, 350 г різних горіхів, 20 ст. ложок кокосової стружки, 10 ст. ложок цілозернових ві­всяних пластівців, 1 ст. лож­ка меду, 1 ст. ложка солі.

Курагу замочити на годину у воді, потім воду злити.

У блендері збити вівсяні пластівці, кокосову стружку та насіння. Додати курагу, фініки, журавлину, родзинки, кунжут, насіння, горіхи, мед та сіль. Збити, додавши трохи води чи олії. Однорідну масу розподі­лити на застеленій пергамен­том дошці.

Посипати кокосовою струж­кою та накрити зверху перга­ментом. Залишити в холодиль­нику на кілька годин. Нарізати на порційні батончики.