Андрій Любка

Яким би складним і кризовим не був минулий рік для планети, для мене особисто 2020-й був роком маленького дива й великого щастя – я став батьком

Ми всерйоз замислюємося про здоров’я тільки тоді, коли починаємо його втрачати

На відміну від усіх інших, зимові свята асоціюються в мене насамперед із можливістю полежати. Не те щоб під час інших свят чи буднів я не любив прилягти, але саме ці дні на межі грудня й січня завжди кличуть до ліжка чи на канапу

Рік, що відходить, для більшості з нас був особливим. Синонімічний ряд можна продовжувати: нетиповим, незвичним, дивним. Для когось – складним і важким, ще для інших – гірким, а комусь пощастило прожити 2021-й відносно щасливо. У сумі його негативних і позитивних характеристик точно можна стверджувати одне: цей рік був незабутнім. Зокрема й через те, скількох людей ми не зустріли

Щоб уникнути патової ситуації «Зеленський-Бойко» у другому турі виборів-2024, громадянському суспільству варто вже замислитися над вибором альтернативного кандидата

Часто під час знайомства, дізнавшись про рід моїх занять, люди запитують: «А що ви пишете?». Залежно від настрою, ситуації й співрозмовника, я відповідаю інколи охоче й розлого, а деколи роздратовано й сухо

Війна в Нагірному Карабасі спонукала мене пильніше придивитися до тамтешніх подій, історії конфлікту і геополітичного контексту. Чому? Відповідь проста: бо я просто не розумів, кого із воюючих сторін підтримую

Коли їдеш на «Українські Мальдіви», а приїжджаєш на кар’єр посеред промзони, то складно позбутися відчуття легкої ошуканості

Серіальна доба – це доба самотності

Протягом останніх років в Україні часто лунають думки про потребу реформування бібліотек, про важливість наповнення їхніх фондів, про перетворення книгозбірень у хаби й громадські центри, про роль у цьому процесі центральної влади і відповідальність нових ОТГ. Усі ці слушні ідеї я підтримую, але хотів би додати ще один надзвичайно важливий нюанс: як на мене, одною з основ реформування цієї галузі має бути бажання створити бібліотеку без бібліотекарів

У ці дні щороку ставлю собі питання: це справді в Україні криза, світ летить шкереберть, все виглядає кепсько, а скоро стане ще гірше, – чи це просто почалася осінь, яка налаштовує на песимістичний лад?

На офіційному рівні заговорили про те, що ми можемо втратити безвіз

Ці перші дні після виборів чимось нагадують бодун

Найважливішими є місцеві вибори, бо від них залежить те, як виглядає наше повсякденне життя

Ініціатива Володимира Зеленського з проведення «опитування» українців під час місцевих виборів 25 жовтня – бездарна, невчасна й шкідницька

Можна було б зняти два-три білборди і за ці гроші за тиждень збудувати дітям туалет

«Друзі, я довго вагався, зважував всі за і проти, та врешті прийняв рішення балотуватися в… раду! Це було для мене непросте рішення, але я тут живу, тому добре знаю проблеми нашого міста/району і впевнений, що далі так жити не можна!»

Цілком може виявитися, що місцеві вибори 25 жовтня для партії «Слуга народу» стануть останніми. Ну або передостанніми, якщо президент Зеленський проаналізує динаміку втрати рейтингу і вирішить відправити парламент на позачергові вибори, щоб бодай якось утримати вплив на ситуацію в країні

Дуже часто в нашій історії гіршими за президентів є тільки глави їхніх бюр. Цей стільчик біля президента – прокляте місце, що притягує до себе негатив. Або висловлюся точніше: він цей негатив створює й успішно поширює

Бо в них на виборах мера від «Європейської Солідарності» балотується волонтер і мій друг Олег Абрамичев