Андрій Любка

Дуже часто в нашій історії гіршими за президентів є тільки глави їхніх бюр. Цей стільчик біля президента – прокляте місце, що притягує до себе негатив. Або висловлюся точніше: він цей негатив створює й успішно поширює

Бо в них на виборах мера від «Європейської Солідарності» балотується волонтер і мій друг Олег Абрамичев

Варто знайти можливість підтримати українські книгарні

Часом злочинця можна визначити просто за його обличчям

У всій цій пандемії коронавірусу найбільше мені муляють закриті кордони

Кожен мав такий День Незалежності, на який заслуговує

Погодьтеся, протягом останніх років із Запоріжжя в загальноукраїнський контекст потрапляє небагато новин. А ще менше – новин позитивних, розповідей про успіхи й досягнення, про те, в чому це місто й регіон можуть бути прикладом для всієї країни

Сябри, вас чекають кров, важка праця, піт і сльози

Боротьба з епідемією більше схожа на гасіння пожежі бензином

Про справжню екологічну епідемію

Президент України Володимир Зеленський призначив Леоніда Кравчука главою української місії в Тристоронній контактній групі в Мінську

Ая-Софія – вічна, а вся ця суєта – лише марне розкидання бісеру перед її брамою

Для цього й створена Україна – щоб обороняти своїх громадян

Це зовсім не збіг, що чергові мовні баталії в Україні розбурхуються саме на початку нової виборчої кампанії

Старих палаців та історичних кам'яниць в наших містах щотижня й щомісяця стає менше

Рішення Святослава Вакарчука здати мандат і піти з активної політики може стати цвяхом в проєкт під назвою «Голос». Партія залишилася без фактичного лідера, який своєю харизмою і популярністю зібрав для неї відсотки для долання виборчого бар’єра до Верховної Ради. Без лідера і реальних місцевих організацій осінні вибори ризикують стати остаточним фіаско для «Голосу».

Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило нові проєкти районування українських областей.

Верховна Рада призначила нового міністра культури – Олександра Ткаченка.

Оскільки я виріс у приватному будинку з власним подвір’ям і всіма прибирально-садівничими наслідками, то все дитинство мені мріялося жити в квартирі.

Серед усіх політиків останнього часу Андрій Богдан справляв, либонь, найогидніше враження. Було щось особливо знущальне в його усмішці, а від поведінки й жартів хотілося схопитися за голову. Десь так я уявляю більшовиків, які свого часу захопили Київ і розстріляли ворогів – самовпевнені, ароґантні, з лихим прищуром. Але мавр зробив справу – акумулював на собі негатив – і відчалив шепотіти на вушко комусь іншому.