Андрій Любка

Уже кілька років я не можу позбутися тривожного враження, що наш світ летить шкереберть. Це з того розряду, який соціологи в опитуваннях загадково називають «рухається в неправильному напрямку»

Уже понад чотири роки я веду щотижневу рубрику «А що читаєте ви?». Розпочата з банальної нудьги, ця затія переросла в систематичний процес, який уже навіть кілька разів скалькували (і на здоров’я)

Демократія – це процедури й інституції. Приблизно цими словами заспокоювали мене знайомі поляки, коли в 2015 році у них змінилася влада. Проте з часом виявилося, що процедури можна обійти або перехитрити, а інституції перепідпорядкувати собі

У своєму блозі я розповів про неабиякі (а дехто називає їх і фантастичними!) економічні успіхи Словаччини. Але в читачів могло скластися враження, що цей прорив трапився завдяки саме автомобільній, великій промисловості

У нас про цю країну мало знають, рідко про неї говорять і загалом майже не помічають

У січні журнал «Локальна історія» замовив мені репортаж про сучасне життя сіл, в яких народився і виріс Тарас Шевченко. Готуючись до поїздки в Моринці й Керелівку, я здійснив свою давню мрію – перечитав нарешті твори Шевченка і його найголовніші біографії

В Україні тема Голокосту присутня, але, так би мовити, з «чужого голосу»

Перефразовуючи Мефістофеля, можу сказати, що я – частка тієї сили, що вічно прагне прокинутися зранку і вічно не може заснути вночі

Я щасливий

Оскільки ми вже профукали етап вакцинації і вакцину нам все одно цього року ніхто не дасть, я пропоную перейти одразу на наступний етап - видачі паспортів вакцинації

У нашому багатоквартирному будинку тільки в мене є поштова скринька. Іншим вона не потрібна, бо всі квитанції й рахунки поштарка залишає просто на вході до під’їзду. А я собі повісив, бо передплачую газету

Яким би складним і кризовим не був минулий рік для планети, для мене особисто 2020-й був роком маленького дива й великого щастя – я став батьком

Ми всерйоз замислюємося про здоров’я тільки тоді, коли починаємо його втрачати

На відміну від усіх інших, зимові свята асоціюються в мене насамперед із можливістю полежати. Не те щоб під час інших свят чи буднів я не любив прилягти, але саме ці дні на межі грудня й січня завжди кличуть до ліжка чи на канапу

Рік, що відходить, для більшості з нас був особливим. Синонімічний ряд можна продовжувати: нетиповим, незвичним, дивним. Для когось – складним і важким, ще для інших – гірким, а комусь пощастило прожити 2021-й відносно щасливо. У сумі його негативних і позитивних характеристик точно можна стверджувати одне: цей рік був незабутнім. Зокрема й через те, скількох людей ми не зустріли

Щоб уникнути патової ситуації «Зеленський-Бойко» у другому турі виборів-2024, громадянському суспільству варто вже замислитися над вибором альтернативного кандидата

Часто під час знайомства, дізнавшись про рід моїх занять, люди запитують: «А що ви пишете?». Залежно від настрою, ситуації й співрозмовника, я відповідаю інколи охоче й розлого, а деколи роздратовано й сухо

Війна в Нагірному Карабасі спонукала мене пильніше придивитися до тамтешніх подій, історії конфлікту і геополітичного контексту. Чому? Відповідь проста: бо я просто не розумів, кого із воюючих сторін підтримую

Коли їдеш на «Українські Мальдіви», а приїжджаєш на кар’єр посеред промзони, то складно позбутися відчуття легкої ошуканості

Серіальна доба – це доба самотності