Передплата 2025 ВЗ

Українська мова — це як система Patriot

Коли вона є, то ворог задумується, чи є сенс взагалі стріляти: все одно ж відіб’ють

У стрічці активно обговорюється новина, що поляків дратує російська мова українських біженців та «русский мир».

Відкриваю вам секрет: це все і нас дратує. Тригерить. Ранить.

Я вже багато років нікому не роблю зауважень за російську мову і нікого не повчаю. Маю інше правило — просто сам завжди говорю українською. Бо впевнений: мова — це особисте, інтимне, приватне. Тож мільйони ніколи не перейдуть на українську просто після якогось декрету уряду.
Ні, це буде мільйон особистих, приватних рішень — з різною логікою й причинами. І в цьому слід бути дуже делікатним, бо це повага до особистості. Зрештою, також до прав громадянина демократичної України.

Але повага й права — це дорога з двостороннім рухом. Тож для себе я вирішив: звісно, ви маєте право говорити в Україні російською. Але своєю чергою я маю право вас через це уникати.

Бо так, мені боляче чути російську, хай навіть від найбільш патріотичних і діяльних людей. Просто через те, що російська мова піднімає всередині мене маленький шторм — все те, що я хотів би зопалу сказати назовні, залишається тліти десь у горлі. Ятрить.
Бо так, я більш ніж упевнений: російська мова українців — один із підмурівків цієї війни. Можете кинути в мене за це каменем.

Тому коли я чую російську десь навколо моєї дитини на ігровому майданчику — я нічого нікому не говорю, але намагаюся в грі відвести дитину в інший бік, подалі від цієї зони ураження. Якщо треба — я готовий за це доплачувати і робити додаткові зусилля.

Адже розумію, що це питання не одного дня, це довгі, глибокі, поколіннєві процеси, але я дуже стараюся, щоб моя маленька дитина якомога менше чула російської. Знала її гірше за мене. Погодьтеся, я ж маю таке право, якщо нікого цим не обмежую і не повчаю? Це ліберально, це демократично?

Минулого тижня на Закарпаття приїздила команда Суспільного, робили серію матеріалів. І от вони якраз розповідали, що їх прикро вразив Ужгород — скільки тут навколо всього російського і російською. І уявіть собі — це найвіддаленіша область від росії! Що тоді говорити про інші регіони?

Скажімо правду: чи буде Україна сильнішою, якщо буде більш україномовною? Буде. Українська мова — це як система Patriot — коли вона є, то ворог задумується, чи є сенс взагалі стріляти: все одно ж відіб’ють.

Подумайте про це. Відчуйте, що кожне «ісковєрканоє» українське слово від російськомовної в минулому людини викличе симпатичну усмішку, наплив доброго ставлення і бажання обійняти.

Так, у будь-якій ситуації кожен з нас допоможе російськомовній людині. Але повірте, що навіть дещо незграбна спроба російськомовної людини заговорити українською — окрилить і підсилить бажання їй допомогти. І обійняти. Бо українська — це не тільки про закон. Це ще й про любов.

P. S. Благаю: якщо хочете написати якийсь дурний комент чи розігнати черговий срач — краще сублімейте це в донейт на купівлю машин для ЗСУ

4 149 439 022 830 743

Paypal: andrij. lyubka@gmail.com

Джерело

Читайте також
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»
21.02.2025
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»

У цьому інтерв’ю докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, авторка понад 150 наукових праць та трьох поетичних збірок, відмінник освіти України, членкиня Національної спілки письменників України Віра Котович напередодні Міжнародного дня рідної мови ділиться своїми роздумами про важливість слова у цей складний для українців чаc