Треба зціпити зуби й не нити, навіть якщо доводиться робити рутинну роботу, яка не лайкозбиральна і не романтична
Скільки важкої правди у цих словах — працюємо далі!
Ремонт…
Багатьом збоку здається, що волонтерство романтичне й сповнене яскравих моментів. Ось, мовляв, купили машину, а ось моя улюблена частина — дорога на Схід, селфі біля стели «Донецька область», ось фотки передачі автівок військовим…
Так, є й такі файні моменти, але 99% ми з цими машинами займаємося жорстким сексом на сервісах…
Саме ремонт, підготовка автомобіля є основою діяльності нашої команди, він пожирає левову частку нервів і часу, вимагає професійного підходу і кмітливості.
Річ у тім, що вік автівки — від 15 до 20 років у середньому, це вже підтоптаний старий чолов’яга з купою болячок і прихованою історією хвороби. Наше завдання — підлікувати його так, щоб він ще міг гарувати, але при цьому зробити це не за всі гроші світу…
Тому є розхідники, які ми змінюємо апріорі — мастила, рідини, фільтри, ходову робимо після перевірки і тільки те, що треба, а не все комплектом, запчастини шукаємо б/у на розбірках, віддаємо їх на реставрацію, в крайньому разі беремо нові. Деякі автомобілі доводиться віддавати на серйозні зварювальні роботи. Лише пошук, підбір, консультації щодо запчастин, перевірка, замовлення, очікування на новій пошті — займають дні і тижні, а помножте це на 180 машин!
Ремонт будь-якої машини, яку ви бачите в мене на фотках, коштує від 300 до 500 євро. Не лякайтеся: якщо ми вписуємося в 20 тисяч гривень і машина готова — то це ще по-божеськи! Буває, що й після цього в машині щось «вискакує» — навіть уже в дорозі на Схід. І добре, бо кожна поломка, яка падає на плечі нам, це мінус одна поломка у військових, яка може бути в критичній ситуації!
Наші поїздки на Схід — це не тільки данина обов’язку й романтика мандрів на прифронтові території. Це насправді ще й стрес-тест для машини, бо проїхати 1500 км з Ужгорода на Донбас через перевали, відрізки зі швидкісним рухом, навантаженням і так далі — це серйозний іспит для автівки, після якого ми можемо передати її з легким серцем у військо. І вже через кілька місяців нам звідти подзвонять: від армійської соляри наїбнулася форсунка, згорів генератор, пробило прокладку, закипів радіатор, пропала тяга і так далі, і так без кінця!
Скажу чесно: я ненавиджу ремонти й списки запчастин, від усього серця ненавиджу! Це те, з чого складаються мої будні й свята! Щоб потім ви могли побачити гарну фоточку — от, мовляв, передаємо чергову машину такому-то підрозділу!
Моралі не буде, просто захотів поділитися своїм болем. Треба зціпити зуби й не нити, навіть якщо доводиться робити рутинну роботу, яка не лайкозбиральна і не романтична.
Скільки важкої правди у цих словах — працюємо далі!
Paypal: andrij. [email protected]
