Переконлива сила Кримського гопака

Гопак, на відміну від танго, дійсно не потребує партнера. Особливо, коли його танцюють на «вишках Бойка», у Євпаторії, Севастополі, на Керченському мосту або тих двох місцях, де ще нещодавно були розташовані російські комплекси С-400

Цей різновид гопака заслуговує на виокремлену назву: Кримський гопак. Тріумфальне турне Кримського гопака буде тривати до тих пір, поки щільна система протиповітряної оборони, що складається з С-400-х, Буків, Торів та Панцирів, не зможе заважати українській авіації танцювати гопака у небі над Севастополем.

Президент росії хоче танцювати танго зі США, тобто він хоче з Америкою розмовляти про Україну без участі України. Кримський гопак дохідливо пояснює йому, що з цієї забаганки нічого не вийде. Всіма цими згадками про танці народів світу путін хоче приховати той факт, що він нахабно вкрав в України у 2014 році її найбільші родовища газу. Зараз український гопак неспішно, але впевнено повертає це добро законному власникові. І чим скоріше путін визнає неможливість втримати силою контроль над Кримом і родовищами, тим менше постраждає російська економіка в цілому. Їй для відновлення вже знадобиться понад десять років, щоби вийти на рівень грудня 2021 року. А кожний новий місяць продовження безперспективної війни ще більше руйнує економічні перспективи росії.

Хитрощі з метою замороження війни вже не спрацьовують. На це не піде ні уряд США, ні інші країни великої сімки. Намагання протиставити інтереси США інтересам європейських країн, які знову звучали в останній промові путіна, безнадійно відстають від реалій.

Ракети радіусом до 300 км незабаром нам передадуть США та Німеччина у надзвичайно тісній координації своїх зусиль, щоби допомогти ЗСУ зробити небо над всім Кримом безхмарним.

І поки в росії запаси артилерійських снарядів не вичерпалися остаточно, їй слід подбати про такі заяви, які би могли зацікавити Київ. Тобто погодитися повернути кримські родовища, а значить і поважати територіальну цілісність України. Саме через бажання маленької групи людей заволодіти у 2014 році покладами українського газу, розпочалася ця війна. Згодом вона переросла у найбільшу війну у Європі з часів Другої світової. Війна вже забрала життя понад 270 тисяч російських військовослужбовців і завдала непоправних втрат багатьом секторам російської економіки. Щоправда, окремі галузі, такі, як металургійна або зернова, виграли за рахунок підвищення цін на свою продукцію. Тому вони підтримали війну путіна та його нафтогазових партнерів. Втім, вплив війни на російську економіку в цілому, матиме для неї катастрофічні і довготривалі наслідки.

Неспішне просування ЗСУ на головному напрямку контрнаступу не повинно нікого розчаровувати. Військове командування росії змушене знімати війська з інших напрямків, щоби втримувати лінію фронту біля селища Ільчинкове у Запорізькій області. Це призведе до послаблення російських позицій на лівому березі Дніпра на Херсонщині і, зрештою, форсуванню Дніпра ЗСУ. Це, своєю чергою, відкриє дорогу на Каланчак та Армянськ на півночі Криму. Після звільнення цих міст, російському командуванню вже не буде сенсу утримувати поточну лінію оборони. Тому що кінцева мета цієї лінії оборони полягає у прикритті Криму. Поточний Кримський гопак має на меті «розм'якшити» військову інфраструктуру окупантів, щоби звільнення півострова відбулося швидко та без великих втрат. Це «розм'якшення» йде випереджальними темпами. Невдовзі воно перетвориться у переконливий аргумент для припинення росією цієї безглуздої для неї війни.