Що відбувається зі світом

Я все більше стверджуюсь у думці, що ми спостерігаємо крах звичного нам світопорядку

росія, яка напала на Україну і розв’язала без причини найбільшу і найкривавішу війну в Європі за останні 77 років, — це лише перша ланка у ланцюжку. Смерті людей по обидва боки, руйнування економіки та величезні збитки, запроторення росії в ізоляцію, збудження ненависті та зневаги до себе, а також схожість із нацистами в моделі поведінки не сильно бентежать кремль. Вони воюють за ресурс і територію. А це означає — за гроші. Гроші для них — найважливіше, а на людські втрати в кремлі не зважають. Люди для них — витратний матеріал. Але в результаті росія розпочала війну, яку не може виграти, не знає, як закінчити і яка в перспективі завдає лише збитків як фінансових, так і моральних.

Китай, готовий розпочати третю світову війну зі США через потенційний візит спікерки палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань, попри свою багатовікову історію, нагадує сьогодні підлітка в пубертатному періоді, який прагне демонструвати свій мачизм на тлі юнацького максималізму.

Про те, що завтра від звичного світу може нічого не залишитися, схоже, у Пекіні не дуже переймаються, дбаючи сьогодні більше про свій імідж в очах виборців. Адже якщо Пекін нічого не зробить після своїх грізних заяв, то це може стати на заваді Сі Цзіньпіну на осінньому з'їзді партії втретє стати лідером КНР. Навіщо було робити гучні заяви з приводу візиту, який не ніс жодної загрози Китаю, але тепер веде до третьої світової війни? Де тут відома китайська витримка та вміння прогнозувати розвиток ситуації?

Брязкання зброєю Сербією та Косово сьогодні вже сприймається крізь призму подій в Україні — не як якісь уже звичні, балканські провінційні розбірки, а як реальна можливість розпочати ще одну війну в Європі, війну без реальної причини. Війну, яка забере чимало життів, зруйнує будинки, економіку, зв’язки та стосунки мільйонів людей. І це та пожежа, від якої може спалахнути і поруч. Зрозуміло, що зараз війни не буде, але рано чи пізно все може статися. І тоді понесеться…

Іран, який хоче створити ядерну бомбу, щоб знищити Ізраїль, чи Афганістан, у якому таліби готові вбивати тих, хто не згоден із ними, — це середньовіччя, дикунство й варварство. І це лише підтверджує, що в нашому часі є чимало людей, готових жити не в сучасному, моральному, прогресивному суспільстві, а за дикунськими традиціями, які їм звичніші. До речі, путін діє так само, тому що традиції СРСР йому ближчі за європейські стандарти та цінності. І силу він визнає як головний аргумент.

Загалом люди показали себе не розумними істотами, а дурними суїцидниками. Як казав Михайло Жванецький: «Що з людиною не роби, вона вперто повзе на цвинтар».

І людство сьогодні показує, що воно схильне до саморуйнування, звичний для всіх світопорядок не стабільний і тендітний. Замість створення того, що рухає людство вперед, створюють передумови для відкидання людства в минуле, через фільтр ядерної зими.

Війна знову стала активним інструментом досягнення результатів. Не діалог, переговори, аргументи чи відкриття перспектив, а смерті, руйнування, біль і трагедії кидають на ваги прийняття рішень. І це показує, що ми не надто далеко еволюціонували.

Життя кожної людини безцінне. Кожне життя — це світ. Смерть на війні якоїсь однієї людини — це потенційно мінус винаходи та досягнення, які могли б допомогти людству. Це, можливо, смерть батька чи матері того, хто міг би вилікувати нас від хвороб, допомогти з вирішенням екологічних проблем або відправити людей на далекі планети через гіперпростір. Кожна така смерть на війні — зменшення можливостей для людства і величезна трагедія для всіх близьких загиблого. Це абсолютно безглузде витрачання потенціалу людства.

І ось, дивлячись на все це, я дуже хочу, щоб людство, усвідомивши всю небезпеку того, що відбувається, змогло зупинитися на шляху свого самознищення. А інакше… Інакше ядерна зима стане не сюжетом із фантастичних романів і фільмів, а реальністю, у якій житимуть ті, кому пощастить вижити. Хоча теза про «поталанило» в цьому випадку вкрай сумнівна. Мені не хотілося б вижити, щоб побачити занепад цивілізації. Мені хотілося б жити, щоб побачити нову епоху Відродження людства. Але для цього людям треба подорослішати й порозумнішати. І бажано за короткий період. Аби не було запізно.

Джерело

Схожі новини