Конвенція Монтре не мала на меті голодомор Африки

Згідно з умовами морської конвенції щодо проток Босфор та Дарданелли, підписаній у 1936 році у швейцарському місті Монтре, держави, які не володіють узбережжям Чорного моря, не можуть заходити туди великими воєнними кораблями

Також існують обмеження на озброєння менших кораблів, що мають право тимчасово перебувати у Чорному морі. Завдяки цій конвенції військовий флот росії має перевагу над сильними флотами Великої Британії та Франції, оскільки, на відміну від них, росія не має обмежень щодо свого Чорноморського флоту.

США не підписували конвенції Монтре, але дотримувались її положень добровільно. Оскільки США є по суті гарантом безпеки країн, що увійшли до НАТО, Туреччина опинилася у делікатній ситуації. З одного боку, вона зацікавлена у конвенції Монтре, бо одноосібно контролює потік військових та цивільних кораблів з Середземного до Чорного моря. З другого боку, якщо росія буде загрожувати її чорноморським портам, Туреччина, як член НАТО, звернеться до США по допомогу.

Чи має у цьому випадку Туреччина не пускати американські авіаносці до Чорного моря, щоби захистити свої береги?

Це не риторичне питання, бо після того, як були знайдені великі поклади газу у турецьких водах, росія може захопити ці поклади так само як вона захопила кримські газоносні площі України.

Туреччина вже знайшла вихід для цієї проблеми. Вона будує ще один канал, що з'єднає Середземне та Чорне моря. Оскільки конвенція Монтре стосується конкретно каналів Босфор та Дарданелли, то на новий канал вона не буде розповсюджуватися. Принаймні автоматично. Тому американські, англійські та французькі кораблі зможуть зайти до Чорного моря, і контролю російського флоту над Чорним морем настане край. Це надзвичайно непокоїть росію, бо вона не зможе більше захоплювати чужі родовища газу у Чорному морі. Тоді турецький та румунський газ створять конкуренцію російському газу на європейському ринку, тож росія не зможе тримати за горлянку Австрію, Італію, Угорщину та інші країни Європи. На цьому фоні вона поспішає скористатися своєю морською перевагою у Чорному морі і наразі блокує вивіз українського зерна та соняшникової олії з одеських портів.

Це провокує підвищення цін на зерно та харчові олії у всьому світі, бо Україна є одним з найбільших експортерів і олії, і зерна у світі. І це надзвичайно вигідно російським експортерам зерна, які є прямими конкурентами українських експортерів. Ось чим поточна агресія росії відрізняється від попередніх її агресій у Грузії, Сирії та Криму.

Ті попередні агресії були пов'язані виключно з одним сектором економіки: нафтогазовим. Агресори або захоплювали родовища, або встановлювали контроль над шляхами транспортування нафти та газу. Тим самим вони забезпечували більший прибуток своїм нафтогазовим компаніям.

Зважаючи на те, що дві найбільші російські компанії «Роснєфть» та «Газпром» є у державній власності, а решта приватних нафтогазових компаній платить до бюджету більше податків, якщо отримує більші прибутки, нафтогазовий сектор забезпечував до 50% всіх надходжень до бюджету.

Втім, надходження до бюджету росії від нафтогазового сектору будуть зменшуватися у майбутньому. Хоча б тому, що електромобілі зменшать споживання бензину та дизелю. Відповідно потреба у нафті зменшиться, і конкуренція нафтовидобуваючих компаній зменшить ціни.

Крім того, подальше удосконалення технологій видобутку газу разом з технологіями його скраплення створять росії конкурентів на європейському ринку газу, де вона відчувала себе монополістом. Отже, монопольні доходи від газу теж зменшаться.

Тоді доходи від нафтогазового сектору можуть впасти до 30% всіх доходів, і вагомість інших секторів економіки для наповнення російського бюджету різко зросте.

Ось чому у цій війні проти України знищують металургійні заводи, які конкурують з російськими на зовнішніх ринках. Руйнують й інших експортерів продукції, які конкурують з російськими компаніями, зокрема, зокрема, тих, що продають зерно.

Отже, цього разу санкції проти всіх олігархів росії мають сенс, бо ця нечестива війна ведеться для збільшення і їхніх доходів за рахунок знищення українських конкурентів. Все ще інтереси нафтогазового сектору мають приорітет у кремлі і в цій війні. Ми це бачимо у істеричних заявах Медведєва : “Крим не віддам!”. Тобто він не хоче віддавати вкрадені кримські родовища газу ні за яких умов.

Блокування вивозу українського зерна з одеських портів не тільки збільшує прибутки російських експортерів зерна. Це ще створює фізичну нестачу зерна для найменш економічно розвинутих країн, зокрема, африканських. Це може призвести до африканського голодомору. Під загрозою голоду - 400 мільйонів людей у світі. І тому розвинуті країни світу мають допомогти вивезти українське зерно для тих, кому загрожує голод. Але в жодному випадку вивіз зерна не може залежати від милості кремля. Бо це прямий шлях до послаблення санкцій проти агресора. А санкції працюють тільки тоді, коли вони посилюються, а не послаблюються. Тільки згода окремих європейських компаній платити за нафту та газ рублями посилила рубль і відтермінувала крах російської економіки на кілька місяців. Зайве казати, що кожен місяць відтермінування впливу санкцій - це тисячі втрачених життів українців.

Аби швидко вирішити це питання, потрібно створити противагу російському Чорноморському флоту, що здійснює незаконну блокаду вивозу українського зерна. Конгрес США зможе виступити із заявою і підтвердити, що США не були підписантами конвенції Монтре, а, отже, і не мають зобов'язань щодо цієї угоди.

Далі слід попередити Туреччину, що якщо вона хоче, аби НАТО її захищало у разі конфлікту з росією, вона має надати дозвіл на прохід американських кораблів до порту іншої країни НАТО - Констанци. Базуючись у Констанці, американські кораблі зможуть створити коридор для вивозу українського зерна з метою запобігання голоду в Африці та подальшого збільшення цін на зерно, що загрожуватиме голодом іншим регіонам світу.

Україна може за допомогою авіації та інших підрозділів ЗСУ витіснити російський десант з українського острова Зміїний. Через значну перевагу російського флоту, це можливо лише на тимчасовій основі. Але цього короткого періоду достатньо, щоби надати острів Зміїний в оренду уряду США на п'ять років. (За п'ять років Туреччина завершить будівництво нового каналу, і кораблі Великої Британії та Франції разом з кораблями США зайдуть до Чорного моря. Тоді про блокаду українських портів можна буде забути назавжди.)

Володіючи орендою острова, кораблі США зможуть забезпечити коридор з меншими зусиллями та витратами, бо в російського флоту не буде прикриття з повітря. США завжди підтримували вільне судноплавство у світі. Вільний прохід українського зерна до Босфору є майже таким важливим, як вільний прохід цивільних суден Панамським або Суецьким каналами. І не тільки як питання принципу, але й як питання запобігання голоду у світі та вгамування інфляції, яка загрожує всім провідним економікам світу.