Як зупинити Росію

Бо надходження від продажу газу до Європи становлять значну частину російського бюджету.

Але чи можуть європейські країни обходитися без російського газу?

Коли розпався Радянський Союз, занадто оптимістичні європейські політики вважали, що настала доба енергетичної стабільності у Європі, оскільки запаси газу в Росії достатні, щоби забезпечувати потреби Європи на багато десятиліть наперед. При цьому вони виходили з припущення, що Росія буде набагато менш агресивною і небезпечною для європейських сусідів, ніж колишній Радянський Союз.

Це останнє припущення не справдилося, і тому маємо залежність Європи від російського газу. І то значну залежність, бо 42% всього імпорту газу до Європи надходить з Росії. Ця залежність Європи спонукає все зростаючу агресивність Росії на кордонах України, Польщі та Литви. І ця агресивність прямо пропорційна збільшенню залежності європейських країн від російських поставок газу.

Росія і планує напад на Україну у січні, коли європейці більше, ніж в інші місяці року залежні від російського газу. Що свідчить про підготовку прямої агресії? Розгортання військових госпіталів та накопичення пального для військової техніки на чотирьох напрямках вірогідної атаки.

Кремль сподівається, що країни Євросоюзу обмежаться «глибоким занепокоєнням» у разі широкомасштабної російської агресії проти України через залежність від поставок російського газу.

Власне, вже з 2014 року Росія розпочала планомірну підготовку до нападу на Україну із застосуванням авіації. Введення до експлуатації Північного Потоку-2 мало бути орієнтовним терміном і сигналом для початку агресії.

Європа споживає щороку 200 мільярдів кубів газу, що приходять з Росії. За кілька років 20 мільярдів кубів прийде до Європи з Ізраїлю, та, можливо, ще 10 мільярдів кубів — з Азербайджану. Але ці додаткові 30 мільярдів кубів тільки покриють попит, що зростає. А замістити 200 мільярдів російських кубів немає чим. Терміналів скрапленого газу у Європі явно не вистачає.

Після того, як Росія захопила українські родовища газу у Чорному морі довкола Криму, Європа не може сподіватися і на поставки українського газу. Високі ціни на газ — це ціна, яку платить Європа за мляву реакцію на загарбання Росією Криму у 2014 році. Якби тоді Німеччина не заблокувала санкції проти російського Газпрому, то сьогодні Україна була би вже значним експортером газу до Європи з родовищ Криму. І ціна на хабі TTF ніколи би не сягнула шалених 1000 євро за 1000 кубів газу.

Загарбанню кримських родовищ передувало рішення німецького уряду відмовитися від вугільної електрогенерації і замістити спалювання вугілля спалюванням газу. Крім того, німецький уряд вивів з експлуатації усі ядерні реактори, що у багато разів збільшило залежність Німеччини від російського газу. І якщо заміна вугілля газом мала на меті зменшити викиди СО2 в атмосферу, бо вугілля викидає у два рази більше вуглецю, ніж газ, то закриття атомних електростанцій не може бути обґрунтоване захистом навколишнього середовища. Атомні енергоблоки не завдають шкоди атмосфері. Мабуть, рішення про закриття атомних станцій мало на меті зменшити залежність від імпортованого ядерного палива з сусідньої Франції. Але у такий спосіб Німеччина поставила себе у ще більшу залежність від російського газу.

Інколи також спадає на думку, що Німеччина відмовилася від атомних електростанцій через побоювання неминучості ще однієї війни у Європі. Тоді 10 тисяч вітряків матимуть суттєву перевагу перед 10 атомними електростанціями, тому що їх важче знищити. А також і тому, що вдасться уникнути радіоактивного зараження.

Саме залежність від російського газу спонукає Німеччину дивитися крізь пальці на загарбання Росією Криму, а також удавати, що вони вірять, ніби на Донбасі відбувається внутрішній, а не міждержавний конфлікт.

Тому немає нічого дивного, що Росія впевнена: подальше загарбання української землі і акваторій не викличуть відмови Німеччини від російського газу.

Оскільки Україна не може розраховувати на бойкот поставок газу європейськими країнами, то й реальної допомоги у разі російської агресії від них не буде. Допомога буде від англомовних країн: США, Канади, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії. Тому що всі вони є незалежними від поставок російського газу. І на відміну від Німеччини та Франції, вони прекрасно розуміють, що поки Україна залишається незалежною державою, війни у Європі не буде.

Сполучені Штати дали зрозуміти Москві, що Північний потік-2 буде зупинено в разі нападу на Україну. Це має захистити нашу країну від окупації, оскільки у разі російської агресії українські газогони будуть з великою ймовірністю пошкоджені, і Росія не зможе продати газ до Європи ані через українські газогони, ані через потік-2. Але Сполученим Штатам для такого рішення потрібна підтримка Німеччини. А чи дасть Німеччина цю підтримку є великою загадкою. Адже це призведе до багаторазового підвищення ціни на газ для Німеччини.

Насправді ж потрібна загроза заборони на купівлю російської нафти європейськими та іншими державами і суворого покарання порушників цієї заборони, щоби Росія схаменулася. Тому що доходи від продажу російської нафти поки що значно перебільшують доходи від продажу газу, і заборона на купівлю російської нафти дійсно висушить російський бюджет за кілька місяців. А відтак і не стане коштів на продовження агресії. При цьому і ціни на нафту не надто виростуть, бо в інших країн є можливість замістити 11 мільйонів барелів нафти, що їх Росія щодня продає у світі.

Значна допомога від англомовних країн і загроза ембарго на поставки російської нафти можуть у короткій перспективі відтермінувати російську агресію. Але якщо бюджетні кошти і надалі будуть розподілятися на користь олігархічних угруповань через низьку ренту, дотації та інші види розбазарювання державного бюджету, втрата незалежності у середньостроковій перспективі виглядає неминучою. Навіть англомовні держави втомляться допомагати таким урядам.

Читайте також: «Північний потік-2″ стане запрошенням Росії до ще більшої агресії. Це повинні розуміти всі», — Порошенко