Передплатити Підтримати

Чому офшорний скандал не вплинув на рейтинг Зеленського

Президенту поки нічого боятися


Чому скандали не впливають на рейтинг Володимира Зеленського?

Всі опоненти Зеленського чомусь просто не хочуть поставити собі питання: «Хто виборець Зеленського?» і «Чому колишня біполярна система (за Росію — за Європу) наразі не працює в Україні?».

Наша політика давно перетворилася на гру фанатських клубів (початок був покладений ще в часи помаранчевої революції). А зараз, коли біполярний світ (Янукович — Тимошенко, Росія — ЄС, Порошенко — всі інші) рухнув, мало хто хоче в це вірити, і ми живемо в парадигмі ще старих рамок сприйняття.

Суспільство розкололося на кілька фрагментів, де, поки, найвагомішим фрагментом є Зеленський.

Для розуміння того, що відбувається і чому найвагомішим фрагментом є Зеленський, потрібно перш за все зрозуміти, а хто ж цей виборець Зеленського, і чому вони так довго тримаються разом.

Те, що я нижче писатиму, не мої догадки. Я опираюся на велике соціологічне дослідження «Хто ми. Українці очима українців», яке провів Інститут майбутнього.

Отже, хто ці люди? Це переважно проукраїнськи настроєні люди, різного віку (домінанта до 45 років), без глибоких соціальних зв'язків у суспільстві (соціально не дуже активні, які звикли бути на других ролях, які б посади вони не займали). Їх характеризують доволі сумбурні погляди (з однієї сторони, вони вважають чи не найбільшим здобутком свободу слова, а з іншої — вважають, що не можна критикувати владу). Я відразу хочу застерегти від примітивних суджень: типу того, що вони дурні. Це точно не так, вони просто мають інші погляди.

Одне з найважливіших питань, яке ми задавали в ході опитування: «Хто з політиків найбільше зробив для України в останні 30 років». 66% прихильників президента говорять, що найбільше для держави зробив саме Зеленський. Ні один інший політик не має такого відданого виборця. Просто, щоб ми зрозуміли — це любов з усіма її плюсами та мінусами.

А тепер давайте спробуємо зрозуміти, чому виникла ця любов. Ці люди, ще раз повторюся, завжди були переважно на других соціальних ролях і їх завжди повчав хтось «вищий» за них. І тут, завдяки серіалу і діяльності «Кварталу», з'явився хтось, такий самий, як і вони (як вони вважають), який дав цим людям вийти на перші ролі і «зробити» всіх тих, хто раніше був недосяжно високо.

І більше того, серіал з РНБО, навіть без результатів, дозволяє цим людям відчувати, що вони не тільки не зраджені — вони можуть і далі «робити їх за допомогою їхнього лідера».

Тут варто додати, що в другому турі, якщо моделювати його, Зеленський виграє у всіх з результатом понад 65%.

Отже, якщо коротко підсумувати: у нас існує критична маса населення, яка далека від того, що прийнято називати пасіонарністю, але які вхопилися за Зеленського, як в такий собі фол останньої надії (він витягнув їх на перші ролі і дав їм можливість, свідомо чи несвідомо, гордитися самим собою).

Без розуміння цього ми не зможемо зрозуміти, що насправді твориться в Україні і, що, теоретично, чекає нас в середньостроковій перспективі.

А тепер про останній скандал, про офшори. Вони не чіпляють не тому, що люди не знають, що це (в часи Порошенка люди точно так само не знали про це). Офшорний скандал не спричинив відчуття несправедливості. «Ну, заплатив Коломойський Зеленському, і що?», — говорить пересічний українець. Щодо відсутності декларування в 2019 році, то ця тема теж не зачепила виборця, бо всі навколо і так нічого не декларують. Закон про всезагальне декларування не став страшилкою для людей. А доки він не стане такою страшилкою, годі й сподіватися на негативні реакції суспільства на подібні речі. Опозиція за два роки не зробила нічого для того, щоб посіяти в суспільстві відчуття несправедливості і страху (за винятком «червоних ліній», які Зе відіграли).

Суспільний договір, який запропонувала нова команда Зеленського, звучить так: «Вам не стане гірше жити, ви будете мати масу приводів для того, щоб відчути, як ми їх „робимо разом“, а ви за це не звертатимете увагу на всілякі „дрібниці“ типу офшорів». І поки цей договір працює, особливо для виборців Зеленського. Як довго цей договір житиме? Відповідь напрошується ніби проста: поки не погіршиться рівень життя. Але я все ж вніс би певне уточнення: безпосередній виборець Зеленського має певну подушку фінансової безпеки (питання тарифів, наприклад, його глобально не хвилює). Тому, очевидно, цей договір житиме доти, доки з однієї сторони, кардинально не погіршиться рівень життя, а з іншої, допоки цей виборець не відчує, що його обманює сам Зеленський (повертаємося до базових емоцій: страх та несправедливість).

Саме тому, поки Зеленському нічого боятися. Опозиція діє стереотипно, вважаючи, що ті речі, які колись повалили її, зараз повалять і Зеленського. Більше того, всі посили опозиції зараз направлені не стільки і не тільки проти Зеленського, скільки для мобілізації власного електорату.

І останнє. Судячи з останніх голосувань в парламенті, Банкова бере під крило ту частину партії «Голос», яку прийнято називати «соросятами», які разом з кількома ліберальними ЗМІ, судячи з усього, зараз стануть таким собі буфером між Зеленським і правим проукраїнським флангом. На черзі, створення чогось подібного на проросійському фланзі.

Джерело