Чому Лукашенко не їде до Криму

На своїй останній пресконференції, відзначеній цілим каскадом самовпевнених заяв, білоруський правитель Олександр Лукашенко зазначив, що готовий буде визнати Крим російським після «останнього російського олігарха». Це, звичайно, камінь аж ніяк не тільки в олігархічний город, — пише Віталій Портников для Крим.Реаліі.

Як відомо, в анексованому Криму не працюють найбільші російські державні компанії. Для забезпечення життєдіяльності півострова створюються різноманітні «роги й копита», мабуть, головна мета яких — «прикрити» ці самі державні компанії від західних санкцій. Очевидно, це і має на увазі Лукашенко, коли говорить про «останнього олігарха». Тому що якщо Сбербанк Росії і Російські залізниці не визнають Крим, то чому ж це має робити Білорусь?

Читайте також: Після заяв Лукашенка: Україна викликала главу посольства Білорусі

Кремль, впевнений, буде і далі наполягати не просто на визнанні, але на поїздці Лукашенка до окупованого Криму — про що недавно говорив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков. І це російське бажання легко можна пояснити. Росія контролює Крим вже сьомий рік. І досі жоден керівник іноземної держави в Криму не побував, «сакральності» півострова не визнав.

Зрозуміло, що для росіян Лукашенко — не зовсім іноземець. Але якщо навіть керівник країни, яка формально є частиною Союзної держави, не хоче визнавати Крим російським і приїхати на півострів, то хто ж тоді взагалі визнає?

Але Лукашенко, впевнений, буде опиратися. Він чудово розуміє, що згода з анексією Криму — це прямий доказ умовності білоруського суверенітету. І що якщо сьогодні він визнає анексію Криму, то завтра анексована вже може бути і сама Білорусь. А Лукашенко, думаю, ставиться до держави, як до свого особистого володіння, і йому зовсім не хочеться з господаря країни перетворюватися на главу нового федерального округу або просто на персонального пенсіонера.

Але, разом з тим, після початку масових протестів проти фальсифікації підсумків президентських виборів 2020 року Лукашенко, напевно, чудово розуміє свою залежність від російської політичної підтримки. На свій народ він спиратися точно не може, Захід закрив двері остаточно. Лукашенко може розраховувати тільки на Путіна. А це означає, що рано чи пізно йому, можливо, все ж доведеться їхати до Криму.

І винен в цьому, думаю, буде, з точки зору самого білоруського президента, зовсім не він сам і не його прагнення утриматися при владі навіть за рахунок національних інтересів Білорусі. І зовсім не Росія, яка намагається змусити Лукашенка поїхати на анексований півострів. Винна буде… Україна, яка закрила повітряний простір для білоруських авіаторів після піратської витівки білоруської влади, що «поставляє в Білорусь зброю», «готує бойовиків» — всіх безглуздих звинувачень я перераховувати не стану.

Маніпуляції тут очевидні: жодний відкритий чи закритий повітряний простір не дозволяв Лукашенку взагалі приземлятися в аеропорту Сімферополя. До закінчення окупації Криму цей аеропорт закритий і незаконно використовується агресором. Жодних фактів поставок зброї і посилки бойовиків Лукашенко не наводить. Не наводить тому, що немає таких фактів.

А є, впевнений, прагнення звалити на Україну провину за свою можливу поразку і приниження в спробах чинити опір російському тиску. За необхідність залишити останній дипломатичний окоп.

Джерело