Поглинання Білорусі Росією почалося. Що це означає для України
Коли революція програє, то гайки закручують сильно і боляче. Ми могли б піти точно таким шляхом
Ну що, халепа, про яку попереджали і яку розуміли всі притомні люди, відбувається прямо зараз.
У Білорусі заявили про інтеграцію з Росією. Влада устами прем'єр-міністра тішиться, що будуватимуть «єдиний економічний простір». А там і до «єдиного політичного» не так далеко.
Один біснуватий відбудовує імперію, інший біснуватий зробив однозначну ставку на тиранію і автократію всередині майже приватизованої країни.
А тим часом ми спостерігаємо, як анексують Білорусь. Гібридні методи сучасної геополітичної стратегії Росії. Дружнє поглинання братів і сестер білорусів.
Коли революція програє, то гайки закручують сильно і боляче. Ми могли б піти точно таким шляхом. Якби не Майдан і втеча Януковича з трьома мільярдами від Путіна, як сатисфакція за непідписання угоди про євроінтеграцію. Якби не українці, які вчасно зрозуміли, що відступати немає куди — бо попереду лише Кремль.
Ми маємо в сусідах токсичних Росію і Білорусь. Це, звісно, не зовсім так, як себе почуває Ізраїль. Але бути готовими боронитися від таких сусідів треба кожну секунду. Як це робить Ізраїль. В схожій ситуації з сусідами Литва з Польщею. Світ справді ніколи не буде таким, як раніше. І не лише через пандемію.
Я читаю експертів, які пишуть, що поки Путін буде зайнятий поглинанням Білорусі, йому буде не до України. І немає загрози прямого вторгнення. Нехай би це було правдою. Але наш кордон з Росією тепер стає на тисячу кілометрів довшим. Влада Білорусі вже запросила російських військових на український кордон. Силові структури з Мінська пропонують росіянам «створення розвідувальних пунктів на кордоні з Україною задля виконання спільних завдань». Можете собі уявити ці «спільні завдання» на нашому кордоні?
Експерти, певне, розмірковують з точки зору здорового глузду і об'єктивних реалій. Але Путін та Лукашенко втратили здоровий глузд. І що відбувається в таких головах і чого від них чекати — питання відкрите.
А горді білоруси знімали взуття, щоб не забруднити лавки, на які вони ставали під час протестів. І дуже боялися бути схожими на нас, які «скакали на Майдані». Ну так, саме фестивалі і квіти рятували країни від диктатури.
Ми в 2014 році все зробили правильно. Тепер би не проґавити час, коли бутафорські кроки нинішньої влади остаточно присплять нашу увагу. Не прокинутись би теж одного ранку в іншій країні.
