«Шукайте відгуки не про школу, а про вчителів!»

У школах розпочалася вступна кампанія для першокласників. Тож батьки, які ще не визначилися з альма-матер для дитини, саме зараз роблять вирішальний вибір. Яку школу краще обрати для сучасного першачка, з’ясовувала кореспондент «ВЗ».

«Колись батьки довго не думали — віддава­ли дитину до найближчої школи — тої, що по­ряд із будинком. Сьогодні маємо чималий вибір як державних, так і приватних шкіл. Навчають за різноманітними методиками», — каже Іри­на, мама майбутнього першокласника Матвій­ка. Жінка також більше року не могла визначи­тися зі школою для дитини. Врешті-решт подала документи до школи, яка у їхньому мікрорайоні має найкращу репутацію. Хоча думали з чолові­ком про приватний заклад: приваблювали гарні умови та повний день. Тобто дитина могла там перебувати до шостої-сьомої вечора. В остан­ній момент вирішили, що давати собі раду та пристосовуватися до життя краще у звичайній школі. Та й у випадку фінансових негараздів не доведеться змінювати заклад.

Подруга Ірини Надія обирала для дочки шко­лу за принципом наближеності до будинку: «У такому віці дитині важко долати великі відста­ні та рано вставати. Тож вирішили, що найлегше першокласниці пристосуватися до навчання у школі, до якої добиратися доведется не довше п’яти хвилин», — пояснила свій вибір пані Надія.

Та чимало сучасних батьків — іншої думки. Ретельно вивчають рейтинги шкіл, радяться з батьками, читають відгуки в Інтернеті. Останні­ми роками школи прив’язали до адрес прожи­вання. Тобто батьки мають віддавати нащадків до шкіл, найближчих до своїх будинків. При­ймати учнів до навчального закладу повинні на підставі документа, що підтверджує місце їх­ньої реєстрації або перебування. Потрапити у будь-яку іншу школу можна за умови, що там є вільні місця. Але багато хто не погоджуєть­ся з цим нововведенням та йде на будь-які хи­трощі, аби дитина навчалася саме у бажаному закладі. Чимало батьків згідні щоранку возити чадо в інший район міста, незважаючи на кор­ки на дорогах.

А ось психологиня Ольга Пальчук радить оби­рати не школу, а першу вчительку. Рейтинг на­вчального закладу не завжди гарантує комфорт і успішність дитини. А от хороші стосунки з пе­дагогом — запорука успіху у навчанні і гармоній­ного розвитку дитини. «Саме від вчительки за­лежить, чи зацікавиться дитина наукою та як ставитиметься до своїх обов’язків у майбутньо­му, — вважає Ольга Пальчук. — Тому шукайте від­гуки не про школу, а саме про вчителів, які цього року беруть перший клас». З цією метою на базі ба­гатьох шкіл проводять ознайомчі заняття з пе­дагогами і пробні уроки. На думку психологині, важливо, чи готова вчителька йти у ногу з часом. Не всім до вподоби новітні методики викладан­ня. Натомість у сучасних дітей сприйняття ма­теріалу кардинально відрізняється від того, що притаманне їхнім батькам і навіть старшим бра­там і сестрам. «Покоління Тік-Току» не сприйме старих методів викладання.

Також тривають розмови про те, у якому віці краще вирушати дитині до країни знань — у 6 чи 7 років. Хтось вважає, що у 6 років — зара­но. Інші стверджують, що у 7 — пізно, оскільки навчання триває 12 років. Пані Галина вирішила віддавати дочку Оленку у 5 років. Дівчинка вже навчилася писати та читати, тож у садочку їй нудно.

На думку вчительки початкових класів Окса­ни Гайворонської, поспішати до школи не варто.

«Усе залежить від психологічного та фізичного розвитку дитини, — вважає пані Оксана. — Вар­то зважати не лише на рівень знань, а й на го­товність щодня рано вставати та витримувати розумові навантаження. Першокласник мати­ме обов’язки, а для малої дитини — це теж пев­ний стрес. Скажу зі свого досвіду, що у 7 років діти почуваються у школі комфортніше, ніж у 6. 5-річні діти не готові до навчання за фізичним розвитком. Вони більше потребують соціаліза­ції у рамках дошкільного закладу».