Передплата 2024 «Добра кухня»

Від місцевих виборів – до парламентських

Цілком може виявитися, що місцеві вибори 25 жовтня для партії «Слуга народу» стануть останніми. Ну або передостанніми, якщо президент Зеленський проаналізує динаміку втрати рейтингу і вирішить відправити парламент на позачергові вибори, щоб бодай якось утримати вплив на ситуацію в країні

Це не новий шлях, і чимало політичних проєктів влади саме так і закінчували історію свого існування: варто тут згадати і «СДПУ (о)», і кучмівський блок «За Єдину Україну» («За ЄдУ»). Зрештою, така доля спіткала й Блок Петра Порошенка, який минулого року трансформувався в «Європейську Солідарність», щоб у процесі трансформації очиститися від неминучого для партії влади нальоту кар’єристів і позбутися негативного політичного шлейфу. Можна сказати, що це класична, традиційна історія для партії влади в Україні, тож «Слуга народу» буде лише підтвердженням правила, а не винятком. Втім, винятковою її робить та разюча швидкість, з якою ця партія втрачає підтримку народу.

Уже нині різні соціологічні дослідження показують, що «Слуга народу» хоч і тримає першість у виборчих перегонах, та її позиції сильно похитнулися і продовжують іти на спад. З такою динамікою скандалів і корупційних афер цілком можна припустити, що до 25 жовтня «Слуга народу» перестане буде фаворитом виборчих перегонів, а в країні будуть міста й області, де ця партія взагалі не здолає 5% бар’єр.

Більше того, мудріші й досвідченіші політики на цих виборах масово балотуються від «невідомих» партій, бо саме так мають більше шансів отримати голос місцевого виборця. Якщо минулого року балотуватися від «Слуги народу» було безпрограшним варіантом, то нині таке висунення несе в собі серйозні репутаційні загрози. Бо хто захоче, щоб його асоціювали з політикою капітуляції й проросійськими ініціативами, продажем собак для оплати комуналки, замовлення проституток прямо із зали парламенту, численними корупційними скандалами і «велюровими» зашкварами? Ясна річ, знайшлася обойма політичних кар’єристів і авантюристів, які й на цих виборах ризикнули балотуватися від цієї партії, але можна впевнено стверджувати, що на наступних виборах таких недалекоглядних політиків буде вкрай мало.

А що наступні вибори будуть невдовзі, може, вже й наступної весни — сумнівів усе менше. Адже рейтинг Зеленського і особливо рейтинг «Слуги народу» летить униз, а відтак у його партії починаються відцентрові рухи, створення мікрогруп і олігархічних об’єднань, які — мов ті шакали, що зачули запах крові — будуть розривати фракцію й боротися за збільшення свого впливу.

Ясна річ, опозиція теж не втрачатиме нагоди боляче вдарити своїх опонентів, тож можна припустити, що дуже скоро залунають голоси про проведення позачергових виборів до Верховної Ради — мовляв, ця монобільшість і уряд не впоралися, довели країну до економічного занепаду і не змогли приборкати пандемію коронавірусу, тож час змінити цю владу.

До таких голосів долучиться і частина фракції «Слуга народу», які після можливої поразки чи дуже скромної перемоги на місцевих виборах вирішать, що далі із «Титаніком» Зеленського їм не по дорозі. Використали — й пішли далі, так завжди було в українській політиці. Тож президент втратить контроль над монобільшістю і опиниться перед вибором: або піддатися на шантаж олігархічно-політичних груп у своїй фракції, або ж грюкнути дверима й оголосити позачергові парламентські вибори. Які, як уже було сказано, можуть стати останніми для партії «Слуга народу».

В іншому випадку ситуація для Зеленського тільки погіршиться, бо разом із падінням рейтингу влади залунають голоси не тільки про позачергові парламентські, а й позачергові президентські вибори…

Джерело

Схожі новини