Протести як вікно можливостей для влади

Остання акція протесту у Києві зібрала 12 тисяч осіб

Ця хода не була першою і навряд чи стане останньою. Нова адміністрація звітує про переговори з Росією надто скупо і надто суперечливо. Ян наслідок — підозри, недовіра і бажання нагадати про те, що перемога на виборах не страхує тріумфатора від можливості помилитися.

Насправді, всі ці протести дають Банковій чудовий шанс.

Вони потенційно могли б посилити її позицію на перемовинах. Дають можливість тиснути на західних лідерів. Пояснювати Еммануелю Макрону, що український президент перебуває у тисках громадської думки, а тому не може йти на будь-які поступки у питаннях суверенітету.

Офіційний Київ на прикладі цих протестів міг би пояснювати західним партнерам, чому далеко не всі формули миру підходять Украні. Що спроба завершити війну коштом України загрожує новим Майданом. Що намагання протиснути Київ завершиться лише тим, що там виникне новий осередок дестабілізації. І вимагати від Заходу іншої позиції на переговорах.

Та замість цього ми почули геть інше.

Замість цього ми дізналися від глави Офісу президента України Андрія Богдана про те, що протести проплачені. Що люди виходять на акції з корисливих міркувань

Відтак ми прочитали інтерв’ю керівника пропрезидентської фракції Давида Арахамії. У якому він заявив, що близько 5% мітингувальників отримують гроші або від росіян, або від Петра Порошенка. Що його знайомим атомникам пропонують по тисячі гривень за участь у демонстраціях.

Не залишився осторонь і сам Володимир Зеленський, який заявив, що українців намагаються використати політики, щоб «уникнути кримінальної відповідальності».

Чудовий приклад того, до чого ведуть непрофесіоналізм і близорукість.

Бо саме Європа звикла чутливо ставитися до будь-яких акцій громадянської непокори. І протести у центрі Києва могли б дозволити українській владі вирватися з дипломатичного капкану. Киваючи на те, що вона не може йти усупереч волі своїх громадян. Говорити про те, що російський сценарій миру вагітний ескалацією протесту і зневаженням демократичних цінностей.

Усе це могло б дати Києву простір для маневру. Посилити його позиції на перемовинах. Та нова українська влада вирішила забити це вікно можливостей своїми заявами про «проплаченість» мітингів. Перевівши їх з категорії «народ проти невигідного сценарію» у категорію «це у нас корупціонери борються за владу».

Висновків не буде. А сенс?

Переклад з російської

Джерело