Передплата 2024 ВЗ

«Держава - це я»?

Юлія Тимошенко пішла ва-банк. Її «дружня порада» Володимиру Зеленському не скасовувати свій указ про розпуск парламенту навіть якщо Конституційний Суд визнає його неконституційним, підриває основи державності.

Державність і демократія тримаються саме на інституціях, які забезпечують баланс влади. На прикладі США після обрання президента Трампа бачимо як це працює.

Власне КС і створений з метою оцінки законодавчих актів, щоб влада (президент, парламент та уряд) не порушувала Конституцію.

Тимошенко каже, що оскільки президент є гарант Конституції, то він краще за КС знає, чи конституційним є його указ. Груба і цинічна маніпуляція. За такою «логікою» КС просто не потрібен. По суті, вона пропонує Зеленському діяти за монархічним принципом: «держава — це я», тобто собою підім’яти усі інституції! Але навіть монархи у сучасному світі так не діють. Це принцип існування авторитарних та тоталітарних країн, коли правитель каже які рішення має ухвалювати парламент, уряд, суди, в тому числі і Конституційний Суд. Формально інституції там існують, але не працюють, усім керує одна людина. Цей принцип можна охарактеризувати однією фразою: держава — ніщо, влада — все!

У розвинутих демократіях ніхто би не насмілився таке пропонувати. Такого політика просто змішали б з землею. У нас же досвідчений політик публічно штовхає молодого недосвідченого президента Зеленського на слизьку доріжку узурпації влади! Чому?

Починати своє президентство з зухвалого порушення Конституції вкрай небезпечно. Достатньо зробити перший необачний крок, як з`явиться спокуса робити це постійно. Сьогодні деморалізоване затяжною гібридною війною суспільство може радо підтримувати ті чи інші популістичні кроки новообраного глави держави, але через якийсь час за це ж і спитає. Зеленський повинен розуміти, що така перемога виявиться пірровою.

Якщо постійно орієнтуватися на популізм, то це може закінчитись як у Венесуелі — тотальними злиднями і громадянською війною. Зрештою, не треба далеко ходити за прикладом. «Гарант Конституції» Янукович починав саме з того, що нагнув КС, аби той повернув йому кучмівські повноваження. Власне тоді Тимошенко гостро критикувала Януковича. Згодом цих повноважень йому було все мало і мало… Маючи майже необмежену владу, підім’явши під себе усі гілки влади, він почав відверто грабувати державу. І опинився у пастці, вихід з якої запропонувала Росія в обмін на здачу України.

Тимошенко радить Зеленському піти шляхом Януковича. Чим це закінчилось для «проффесора» і які наслідки мало для держави, знаємо, пам’ятаємо.

На перший погляд може здатися, що Тимошенко підігрує Зеленському. Зокрема, своєю заявою намагається вплинути на рішення КС. Як і сам Зеленський намагався тиснути на КС, коли прийшов на засідання. Насправді лідерка «Батьківщини» переслідує дві власні мети. Насамперед боїться, що до осені її політична сила втратить частину рейтингу. Крім того, рейтинг може втратити і партія Зеленського. Адже з’явилися нові привабливі для частини їхнього електорату політичні проекти. І тоді у новому парламенті її «золота акція» може стати не потрібною чи не такою критично потрібною. А Юлія Тимошенко, вочевидь, все ще сподівається стати прем’єр-міністром. Можливо, при певних розкладах їй це було обіцяно.

Думаю, є ще одна причина, чому так відверто штовхає новообраного президента до перевищення своїх повноважень та узурпації влади.

Президент, який порушує закони, стає вразливим. Він неминуче вступає у конфронтацію з громадянським суспільством. Відтак, вимушений шукати союзників, бо потребує політичної підтримки. Юлія Тимошенко, яка за свою довгу політичну кар’єру пережила чимало катаклізмів, почувається в атмосфері протистояння, як риба у воді. Навіть якщо знову не стане прем’єром, тобто не отримає владу, вона розуміє, що довго у такому політичному штормі Зеленський не проплаває. А вона штормів не боїться, бо вже не раз виходила сухою з води…

Схожі новини