Передплата 2024 ВЗ

«Ні обіцянок, ні пробачень»

Головне завдання виборців Порошенка — стежити за руками політичних шулерів, які вже дали зрозуміти, що «нічого нікому не винні»

Президент у серіалі став президентом у реалі. Більшість українців не змогли критично оцінити цю досить примітивну технологію і, як голодні рибки, клюнули на голий популізм. Ну, бачили очі, що обирали, тепер «їжте, хоч повилазьте»!

Чого чекати від новообраного глави держави? Думаю, ніхто, включно з самим Зеленським, не готовий дати конкретної відповіді на це питання. Тому чекати можна чого завгодно. Особисто я нічого доброго не чекаю. Особливо тривожні заяви про «народовладдя» і «референдуми». Аж холодком віє, як від погляду Медведчука… Але одне є вже очевидним — своїх виборців Зеленський пошив у дурні. «Усім дякуємо — усі вільні». Українці, які за нього не голосували, розуміли це і раніше (тим болючіша поразка), його ж виборці злобно тверезіти будуть поступово. Вони його, звичайно, проклянуть, але не одразу. Бо ці люди не звикли визнавати своїх помилок, вони ще довго будуть винити «паперєдніков». Але з часом зненавидять і Вову. Його виборцям, які ніколи не будуть задоволені своїм несправедливим життям, завжди треба когось ненавидіти, а від любові до ненависті, як відомо, шлях короткий.

Але, на відміну від своїх виборців, у команди Зеленського ейфорія, схоже, минула швидко. На другий день після виборів (!) спікер штабу Зеленського Дмитро Разумков в інтерв'ю одному з телеканалів признався, що зниження комунальних тарифів не є прерогативою президента. Отже, суми у платіжках не зміняться. «Епоха багатства» скасовується.

«Рубати руки» корупціонерам Зеленський також не збирається, бо це (о несподіванка!) не є прерогативою президента. «Стосовно посадок. Що може зробити президент? Він не буде втручатися в процеси і заважати антикорупційним органам робити свою роботу. Сам він не може садити чи не садити людей…», — каже спікер штабу Зеленського. Отже, гасло «Весна прийде — будемо садити» виконано наразі лише у частині приходу весни…

І щодо війни. Дмитро Разумков визнав, що залагодження конфлікту на Донбасі — «тривалий процес, який не може закінчитися завтра».

«Нормандський формат залишається ключовим механізмом врегулювання конфлікту на сході. Так само „Мінські угоди“ — від них відходити не можна. До „Мінська“ підв’язані ключові санкції, які на сьогодні здійснюються стосовно РФ», — каже він. Чекайте, а як щодо «прямих переговорів з Росією», про що говорив Зеленський перед виборами, або ж «просто перестати стріляти». Усе виглядало так легко і невимушено, і раптом «тривалий процес, який не може закінчитися завтра».

Ця несподівана правда життя, ці одкровення — дія на випередження, мовляв, ми ще до того, як Зеленський вступив на посаду президента, казали людям правду, пояснили їм що до чого. Складається враження, що команда Зеленського трохи налякана своїм тріумфом, тому дає задню. Говорити гаслами — не мішки тягати, за «базар» треба відповідати. Тому вже намагаються опустити свій електорат на грішну землю. Як у тому анекдоті, де лікар радить пацієнту «звикати до землі»…

Що у цій ситуації можна порадити виборцю Порошенка? Бути готовими до боротьби, хоча цій частині суспільства до цього і не звикати.

Приголомшливий результат за Зеленського виборців Порошенка кинув у стан глибокого шоку, багато хто занепав духом. За останні дні не раз доводилось чути (навіть випадково на вулиці), що люди не бачать перспектив у цій «зазеленілій» від популізму країні. Відтак багато хто, особливо молодь, має намір виїжджати за кордон. Мовляв, нехай фанати Зеленського самі вигрібають це лайно великою ложкою. Ці занепадницькі настрої треба рубати під корінь. Україна у нас одна, і опускати, а тим паче вмивати руки, не маємо права. За що боролись? Невже так легко віддамо на поталу здобутки Майдану? Ворогу тільки того і треба, аби активна частина українського суспільства віддала державу на відкуп інфантильної більшості. Такий собі російський сценарій. Не дочекаєтесь!

За минулі п'ять років в Україні сталося чимало позитивних змін, які вже пустили коріння. Але ці паростки ще слабкі, за бажання їх легко затоптати. Тому головне завдання 25 відсотків громадян, для яких «мова, армія, віра» — не порожні звуки, а базові цінності, які мислять категоріями державності, ці здобутки щонайменше зберегти. Мусимо, як сторожові пси демократії, бути напоготові, і у разі спроб реваншу бити в набат. На відміну від виборців Зеленського, електорат Порошенка розуміє, що українців пошили у дурні, розуміє, що відтепер маємо справу з політичними шулерами. А коли маєш справу з шулером, треба дуже пильно стежити за його руками.

P.S. Безпрецедентна акція під гаслом «Дякую, Петре!» відбулася на другий день після виборів біля Адміністрації президента. Тисячі людей прийшли висловити свою підтримку, шану і сказати слова вдячності Петру Порошенкові.

Схожі новини