Голландці вже не хочуть свого газу. Чекають на російський?

У Нідерландах, які є зараз одним із найбільших експортерів природного газу в північно-західній Європі, розраховують на те, що у регіон надійдуть додаткові обсяги блакитного палива з Росії. Газпромівський «Північний потік 2» (цей газопровід, поряд із німецькими й австрійськими, хочуть будувати і голландські компанії) в уряді Нідерландів розглядають уже не як проект, а як готову альтернативу родовищу в провінції Гронінген.

За даними «Нафтогазу» й Держстату, Україна минулого року видобула 20,5 мільярда кубометрів природного газу. Це непогано. 2016-го було менше, 20,1 мільярда кубів. А ось Нідерланди лише з одного свого родовища видобули 2017 року аж 23,6 мільярда кубометрів газу! Це газове родовище — на півночі «помаранчевої» країни, у провінції Гронінген, що межує з Німеччиною. Як повідомила «Німецька хвиля», торішні 23,6 мільярда кубів — це «квіточки». «Ягідки» були 2013 року, коли з родовища у Гронінгені добули вдвічі більше газу, тобто понад 45 мільярдів кубометрів.

Найбільше мене у цій інформації здивувало інше. До кінця 2022 року, заявив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, видобуток газу з родовища у Гронінгені буде зменшено вдвічі, а до 2030 року цей видобуток буде повністю припинено. Причина? В уряді Нідерландів кажуть про… землетруси, які відбуваються в регіоні, і про тисячі будинків, пошкоджених у провінції Гронінген унаслідок цих не надто потужних, зате частих підземних поштовхів. Скажете, Нідерланди до сейсмічно небезпечних регіонів світу не належать? Причиною землетрусів, пояснюють в уряді, є не сейсмічна активність, а вода, яку закачують у свердловини після видобутку. «Через це, — розповіла DW, — у грунті збільшується гідродинамічний тиск, який чинить вплив на розломи в гірських породах».

Із одного боку, до екологічних проблем у Нідерландах ставляться серйозно. (Реєстрацію нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння в країні заборонять уже 2025 року). Тому не маю сумнівів, потенційні наслідки «газових» землетрусів уряд Нідерландів справді турбують. І водночас, припускаю, від видобутку низькокалорійного газу в провінції Гронінген могли б і не відмовлятися, — якби цей газ не було чим замінити. А заміну, схоже, у Нідерландах уже знайшли.

«Для забезпечення безперебійного енергопостачання в Гронінгені за півмільярда євро планується побудувати фабрику з переробки висококалорійного імпортного газу, для його подальшого використання в Нідерландах», — інформує DW. Звідки ж надійде цей імпортний висококалорійний газ? Підозрюю, у Нідерландах, які є зараз одним із найбільших експортерів природного газу в північно-західній Європі, розраховують на те, що у регіон надійдуть додаткові обсяги блакитного палива з Росії. Газпромівський «Північний потік 2» (цей газопровід, поряд із німецькими й австрійськими, хочуть будувати і голландські компанії) в уряді Нідерландів розглядають уже не як проект, а як готову альтернативу родовищу в провінції Гронінген.

Україна, Польща й країни Балтії виступають категорично проти «Північного потоку 2» (адже він позбавить Україну газового транзиту, і в такий спосіб відкриє Путіну шлях до масштабного військового наступу). Критикують цей проект «Газпрому» навіть у Німеччині. Нещодавно це зробила у виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung група депутатів бундестагу і Європарламенту (християнські демократи, «зелені» й ліберали). На думку цих німецьких депутатів, Берліну не варто домовлятися з Росією «через голови» партнерів по Євросоюзу, а реалізація проекту «Піванічний потік 2» загрожує «розколом ЄС». Утім, офіційна позиція Німеччини залишається незмінною: «Північний потік 2» є суто економічним проектом, який не загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу.

Як наслідок, минулого тижня німецьке Федеральне відомство із судноплавства й гідрографії видало дозвіл на будівництво і експлуатацію газогону «Північний потік 2» у виключній економічній зоні Німеччини у Балтійському морі. Чи буде цей газопровід урешті-решт збудовано? Можливо. Чи стане він настільки потужною зброєю проти України, як про це мріють у «Газпромі» й Кремлі? Як і раніше, це залежить від рішень, які прийматимуть у ЄС.

«Газпрому» дозволяють робити те, що не дозволено європейським підприємствам: бути виробником, власником трубопроводу і постачальником, - обурився один із авторів статті у FAZ, євродепутат Ельмар Брок. — Саме тому Єврокомісія намагається зробити так, аби російська компанія почала підкорятися правилам, які діють для європейських партнерів". Запропоновані Єврокомісією зміни до газової директиви ЄС, які дозволять значною мірою контролювати «Північний потік-2», підтримав днями профільний комітет Європарламенту. (Згідно з цими змінами, правила Третього енергопакету ЄС повинні поширюватися на морські газопроводи з третіх країн. Тож російський «Газпром» не зможе залишитися єдиним акціонером компанії-оператора «Північного потоку»). Цілком імовірно, рішення комітету затвердить на своїй сесії Європарламент. Але потім антигазпромівські зміни до газової директиви повинна проголосувати Рада Є С. На жаль, єдності серед країн-членів поки що немає…