Від концентрації влади — до узурпації?
Схоже, Петро Порошенко з тих, хто не любить ділитися. В тому числі і владою.
Кажуть, апетит приходить під час їди. Петро Олексійович за два роки президентства нагуляв неабиякий апетит до влади. Якщо Верховна Рада дасть добро на призначення Володимира Гройсмана на посаду прем’єра, а Юрій Луценко стане генпрокурором, то це не що інше, як концентрація влади, по суті, в одних руках. Адже і Гройсман, і Луценко — це дві праві руки Порошенка. А від концентрації влади до узурпації — один крок.
Те, на що зважився президент, є ризикованою політичною грою. Зосереджуючи владу у своїх руках, він концентрує, тобто замикає на собі, і відповідальність. Тепер і успіхи нового уряду, і його провали будуть пов’язувати безпосередньо з Порошенком. Ось тільки будь-які позитивні зрушення, зазвичай, залишаються малопомітними. Той же уряд Яценюка мав і деякі позитивні результати. Наприклад, у газовій сфері, коли вдалося кардинально зменшити залежність України від російського газу, по суті, зіскочити з газової голки. Звичайно, основна заслуга належить “Нафтогазу”, але сталося це при урядуванні Арсенія Петровича. Про це мало хто говорив, бо, за великим рахунком, це і є поточна нормальна робота уряду. Помічають, як правило, помилки, звертають увагу на недоліки. А їх Яценюк з компанією мав критичну масу. Відтак і тепер за роботою нового Кабміну будуть дивитися з прискіпливою увагою, під мікроскопом. Причому найбільший мікроскоп триматиме саме Яценюк. Чекає не дочекається, щоб відігратися. Критикувати роботу нового уряду буде завзято, як справжній партнер і союзник. Тепер президентові під жодним соусом не вдасться перекласти відповідальність ні на парламент, ні на коаліцію, ні на свою політичну силу, і навіть ні на Гройсмана, бо всі розуміють, що ніякого самостійного і самодостатнього прем’єра немає. Є прем’єр Порошенко, якого в уряді формально представляє людина на прізвище Гройсман, а в Генпрокуратурі людина на ім’я Юрій Луценко (чи донедавна це був Шокін). М’яч тепер на одному політичному полі, а відтак голи можна забивати лише у свої ворота…
Концентрацію влади можна використати і на благо країни. Окрім очевидних недоліків і ризиків, про які я вже казала, є і переваги. Точніше, одна перевага. Тепер не буде конфронтації між президентом і прем’єром, що неминуче гальмує реалізацію будь-яких реформ. Наприклад, конфлікти між президентською командою і прем’єрською, точніше, між “любими друзями” Порошенка і Яценюка виникали, в першу чергу, через бажання контролювати бюджетні потоки. Інтереси двох потужних фінансово-політичних груп не завжди збігалися. Чи завжди не збігалися. Зараз з цим буде простіше.
Одне слово, президент пішов ва-банк. Або пан, або пропав. Ціна цієї ставки — перспектива другого президентського терміну. Скажете, що я великий оптиміст. Йому б перший до кінця досидіти. Сподіваюсь, Петро Олексійович, як досвідчений бізнесмен, здатний прораховувати усі ризики...
