Хто або що замінить «Нормандію»?
Несподівана відмова щойно обраного президента Польщі Дуди зустрітися у Варшаві з Порошенком оптимізму щодо майбутнього відносин між державами-сусідами не додавала...
Але, схоже, найбільш песимістичні прогнози не підтвердилися: президенти Польщі й України нарешті поговорили. (Наразі телефоном). Сам факт розмови - однозначно позитивний. Адже є надія на те, що й за президентства Дуди Польща, попри різні оцінки окремих сторінок нашого спільного минулого, залишиться одним із головних партнерів України.
Як розповів Анджей Дуда Польському радіо, він запропонував Петрові Порошенку новий формат мирних переговорів щодо Донбасу. Дуда переконаний, що у таких переговорах обов’язково повинна взяти участь Польща - як західний сусід України, що має з нею протяжний кордон. Майже одночасно з Дудою “нормандський” формат переговорів про врегулювання на Донбасі розкритикував колишній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Утім, уявлення про те, чим треба замінити “нормандську четвірку” (Німеччина, Росія, Франція і Україна), у Дуди й Сікорського різні. Зрештою, нічого дивного, адже ці політики є затятими опонентами.
Пропозиція Дуди щодо безпосередньої участі Варшави у “мінських” переговорах є логічною. Поляки, нагадує у такий спосіб Дуда, в Європейському Союзі вже давно не “бідні родичі”. Наростили як політичні, так і економічні мускули, тож вважають, що повинні відігравати на європейській арені значно помітнішу роль. Зокрема у не чужому для них українському питанні... Натомість Сікорський, критикуючи “нормандський формат”, вбачає його головний недолік в іншому. Не Німеччина і Франція повинні сидіти за столом переговорів, не лише дві з 28 держав ЄС, - а Європейський Союз у цілому. Зрештою, хіба не для того, аби мати нарешті спільну зовнішню політику, у ЄС створили аж дві високих посади - президента Європейської Ради (нині це Дональд Туск) і Верховного представника із зовнішньої і безпекової політики (Федеріка Могеріні)?
Мають рацію і Дуда, і Сікорський. Справді, ну чому на переговорах про ситуацію в Україні присутні Німеччина й Франція, - але немає нашого сусіда Польщі? І чому потужний Європейський Союз, який просто зобов’язаний бути великим гравцем міжнародної політики, фактично усунувся від “мінських” перемовин? Війна ж іде не де-небудь - у Європі!
Головною перешкодою на шляху варіанта, який пропонує Дуда, є ймовірне “фе” з боку Росії. У Кремлі добре пам’ятають про те, що поляки протягом багатьох років підтримують Україну. Тож сподіватися на те, що росіяни погодяться на участь Варшави у “мінських” розмовах, не варто...
Варіант Сікорського начебто більш прохідний. Якби лідери усіх країн-членів ЄС твердо стояли на тому, що говорити про врегулювання на Донбасі мають Туск і Могеріні, то так би воно і було. Жодного “вето” Москва б не наклала - ну як на таких переговорах і без Євросоюзу? Реалізувати варіант, який відстоює Сікорський, завадили свого часу великі амбіції політичних лідерів Німеччини й Франції. Ангела Меркель і Франсуа Олланд були впевнені, що зможуть приборкати Путіна й домовитися про стабільний мир в Україні. А Путін вірив у те, що змусить Меркель і Олланда “кинути” Київ, тому й підтримав “нормандський формат”. Своїх цілей не добилися ні Меркель з Олландом, ні Путін... Але й до стабільного миру на українському Донбасі ще ой як далеко.
