Кесареве безумство

Мовчав, морозився, робив вигляд, що нічого не відбувається, проте раз-у-раз вдавався до силових спроб розігнати Майдан — аж поки не стало пізно. Для нього особисто. І де він тепер? Хто він тепер такий?

Путін зробив фатальну помилку. За рівнем наслідків

1 березня стане для нього як 21 листопада для Януковича. Бо вже тепер очевидна повна неадекватність та маніакальна впертість В. В. у реалізації своїх давно виплеканих безумних планів. Ми не раз говорили, що наш колишній з’їхав з глузду, бо логіки у його поведінці було щодалі менше. Аж поки ми усі не змушені були погодитися, що він «неадекват», а прояви його дивної поведінки є нічим іншим як симптомами психічної хвороби — хвороби від необмеженої влади.

Путін пішов «у рознос», фактично оголосивши Україні війну — і шокував багатьох росіян, викликав у них відчуття пекучого сорому, заслужив від своїх звинувачення у неадекватній поведінці. Люди вийшли на площі з протестами та плакатами «Нет войне!» и «Руки прочь от Украины!». Їх не налякала перспектива опинитися у міліцейських відділках за порушення громадського «спокою». Бо у Росії зі свободою слова справи набагато гірші, аніж будь-де. Чимало публічних осіб прямо висловили своє ставлення до введення військ на територію України. У соціальних мережах росіяни просять вибачення в українців за керівника своєї держави та його зовнішню політику. Чимало з них наголошують, що лише тепер остаточно прозріли, лише тепер усвідомили: «країною керує безумний маніяк» (це цитата).

Російські психологи назвали цю параною медичним терміном «кесареве безумство». Пошук у довідниках дає відповідь: є така форма психозу. Про нього ще Тацит згадував, намагаючись пояснити поведінку Калігули та Нерона. Виникає кесареве безумство внаслідок вседозволеності та свавілля нероздільної, нічим та ніким не контрольованої влади. Скільки віків відшуміло, скільки правителів кануло у Лету, а тут нічого не змінилося: безмежна влада неодмінно доводить до безумства, що тоді, що тепер.

Одним з проявів цієї хвороби є патологічна жорстокість та зневага до людського життя. Плюс-мінус сотня життів? Подумаєш! Плюс-мінус тисяча? Баби ще народять! Для новітніх неронів ці цифри — лише холодна арифметика, порожній звук. Для них людське життя нічого не варте. Окрім їхнього особистого, зрозуміло. Вони бавляться, віддаючи злочинні накази, наче нерозумні хлопчики ламають пластмасових солдатиків. Вони наражають на смертельні небезпеки своїх співвітчизників та забирають життя «чужинців». І саме тим наближають свій безславний фінал. Кесарю — кесареве. Тобто — особливо небезпечний та огидний різновид безумства.