«600−700 євро за кімнату? Це місто не для життя!»

У Мілані й Римі тривають протести студентів італійських вишів, обурених високою вартістю оренди житла. Акцію ініціювала студентка 4-го курсу Міланської політехніки Іларія Ламера, яка встановила на площі перед університетом намет і почала там ночувати. Невдовзі поруч з’явилися ще 11 наметів, а згодом студентський протест перекинувся на Рим.

23-річна Іларія Ламера, що походить із Берґамо, навчається на факультеті інженерії довкілля. За її словами, у Мілані студенти можуть орендувати кімнати міні­мум за 600 євро на місяць, а це для багатьох непідйомна сума. Деяким студентам, каже Іларія, пропонують жити у пивницях… «У розпачі я вирішила оселитися у наметі - щоб привернути увагу до цієї обурливої ситуації», — по­яснила студентка.

До протестної акції Ламе­ри, про яку розповіли італій­ські ЗМІ, швидко приєдналися інші студенти. Поруч постави­ли ще 11 наметів, у яких ночу­ють 20 осіб. «Не можна платити 600−700 євро за кімнату, в якій часто навіть вікна немає, ще й ванна спільна. Це місто не для життя!» — стверджують протес­тувальники.

Видання Il Messaggero нага­дує, що саме столиця Ломбар­дії лідирує в Італії за кількістю студентів, яких у Мілані близь­ко 210 тисяч. При цьому лише 11 тисяч із них живуть у студент­ських гуртожитках, а для інших там місць немає… На появу на­метового табору біля Політех­ніки відреагував міський голова Мілана Беппе Сала. Він закли­кав ректорів міланських вишів шукати вирішення проблеми студентського житла…

За деякий час студентський протест перекинувся на Рим, де також з’явилися намети протес­тувальників. У Вічному місті, ін­формує італійська преса, сту­денти також потерпають через високу вартість квартир, зокре­ма ті, що приїжджають до Рима у рамках освітньої програми Єв­росоюзу Erasmus.

Аспірант Джузеппе розповів EFE, що 2016 року, коли розпо­чав навчання у виші, платив за кімнату 350 євро на місяць. А зараз платить 550 євро, причо­му кімната — далеко від універ­ситету… «Я плачу 650 євро за кімнату в квартирі, де живуть ще шестеро осіб», — каже студентка 1-го курсу К’яра. «Поблизу уні­верситетського кампусу в Римі просять 600−700 євро за окре­му кімнату. Іноді її доводиться з кимось ділити», — розповіла EFE Сара, яка вивчає в Університеті Sapienza політологію.

Попри рясні дощі, кілька но­чей Сара провела в наметі на території кампусу (містечка) Університету Sapienza. За сло­вами Сари, на те, аби доїхати автобусом на навчання й повер­нутися додому (дівчина мешкає з батьками), вона щодня витра­чає півтори години, — оскільки не може дозволити собі орен­ду житла, розташованого ближ­че до кампусу. За даними опи­тування Eurostat, 68% студентів вишів Італії мешкають зі своїми батьками, тоді як середній по­казник у Європейсьому Союзі становить лише 17%.

Національна рада студен­тів університетів (CNSU) Іта­лії стверджує, що на 764 тисячі студентів у країні лише 36 тисяч місць у гуртожитках. Уряд пла­нує збудувати нові гуртожит­ки — на 60 тисяч місць (зокре­ма, за гроші ЄС, надані Італії на відновлення після ковідної пан­демії). У відповідь на студент­ські протести міністерка вищої освіти й досліджень Італії Анна-Марія Берніні пообіцяла зібра­ти «групу експертів» — аби ті за­пропонували заходи, яких варто вжити задля «гарантування пра­ва на освіту».

Попри це, студентські органі­зації Італії планують продовжити підготовку до «загальнонаціо­нальної мобілізації», призначе­ної на 26 травня. «До того часу, коли якийсь із тих планів втілять у життя, ми вже завершимо на­вчання, — цитує EFE одного зі студентів-протестувальників. — І працюватимемо за тимча­совими контрактами, заробля­ючи менш ніж тисячу євро на мі­сяць».