«Оріон» летить на Місяць

Останнього понеділка серпня 2022 року американська NASA планувала старт першого етапу програми Artemis, амбітна мета якої - повернути людину на Місяць. У давньогрецькій міфології Артеміс, себто Артеміда, була богинею полювання, сестрою-близнючкою бога кохання Аполлона. Космічна програма США з підкорення супутника Землі, реалізована у 1969−1972 роках, називалася Apollo. А тепер на зміну їй прийшла інша програма Національної адміністрації космосу й аеронавтики — Artemis. На жаль, 29 серпня політ 61-метрової ракети SLS (Space Launch System) за кількадесят хвилин до старту відклали — через технічні проблеми. Наступні «вікна» для запуску місії Artemis 1 «відкриються» 2 і 5 вересня. Віримо, усе буде гаразд, і SLS відправить у космос апарат Orion, який за 39 або 42 дні облетить навколо Місяця й повернеться на Землю.

У рамках програми Apollo американські астронавти вперше ступили на поверхню Місяця 1969 року, а востаннє — 1972-го. Загалом поверхнею Срібної кулі пройшлися лише 12 землян. А згодом на Місяць сідали лише безпілотні зонди… Повернути людину на супутник Землі має на меті програма Artemis, участь у якій, крім NASA, беруть приватні космічні компанії і ESA (Європейська космічна агенція).

Artemis I є першою з трьох місячних місій, головною метою якої є «бойові» випробування «мегаракети» SLS і космічного корабля Orion — аби переконатися, що вони повністю готові до пілотованих польотів. На певному етапі польоту проміжний кріогенний ступінь SLS надасть «Оріону» такого імпульсу, аби цей апарат, розміщений у носовій частині гігантської ракети, був здатний вирушити у самостійну подорож навколо Місяця.

У NASA передбачають, що «Оріон» зможе віддалитися від Землі на максимальну відстань у 450 тисяч кілометрів (відстань до Місяця — трохи менш як 400 тисяч км). За планом, апарат «Оріон» має облетіти Місяць орбітою, найнижча точка якої над поверхнею супутника Землі - 100 км, згодом використати місячне тяжіння, щоб віддалитися від Місяця й Землі ще на 64 тисячі км, а потім узяти курс на нашу планету.

Наступна місія у рамках Місячної програми буде пілотованою. Її заплановано на 2024 рік. Четверо астронавтів облетять супутник Землі на висоті 8900 км. А 2025 року, під час етапу Artemis II, двоє астронавтів висадяться на Місяць біля його Південного полюса, а ще двоє чекатимуть своїх колег на навколомісячній орбіті.

Також у рамках програми «Артеміда» NASA планує побудувати на навколомісячній орбіті космічну станцію Gateway. Для транспортування астронавтів із орбіти на Місяць і назад буде використано посадковий модуль HLS (Нuman Landing System) — варіант космічного корабля Starship, який на замовлення NASA будує компанія Ілона Маска SpaceX. За планом, на поверхні Місяця збудують базу (Artemis Base Camp) для 18 астронавтів, яких іще 2002 року відібрали для участі у програмі Artemis. У NASA сподіваються, що її реалізація допоможе підготуватися до значно амбітнішої мети — пілотованої місії на Марс.

Цікаві факти про місію Artemis I

«Оріон» літатиме понад місяць

Залежно від того, коли стартує, 2-го чи 5 вересня, апарат «Оріон» перебуватиме у космосі відповідно 39 або 42 доби.

Ракета SLS — найпотужніша у світі

Але ще досі ніколи не долала силу земного тяжіння… Основний ступінь SLS, заввишки понад 61 метр, височіє над двома «бустерами» (додатковими прискорювачами). Аби відправити «Оріон» до Місяця, цей двигун використає 2,76 мільйона літрів «суперохолоджених» рідкого водню й рідкого кисню.

До Місяця — на сонячних батареях

Поблизу супутника Землі «Оріон» працюватиме на сонячній енергії: відповідний сервісний модуль від ESA має забезпечити космічний апарат киснем, водою і електрикою. «Кожне з чотирьох „крил“ „Оріона“ складається з трьох панелей, які забезпечують достатньо електроенергії для живлення двох типових європейських домогосподарств», — запевняє ESA.

Замість людей — три манекени

Два з них — «жінки», Хельга й Зоар. На кожній буде 5600 датчиків, які фіксуватимуть вплив космічної радіації (очевидно, «з прицілом» на майбутній пілотований політ на Марс). При цьому на Зоар одягнуть протирадіаційну камізельку AstroRad — аби вивчити, наскільки ефективно цей жилет може захистити астронавтку.