На пошук чудовиська озера Лох-Несс покликали NASA

Як повідомляє Sky News, шотландський Центр озера Лох-Несс звернувся з проханням до NASA (Національної авіакосмічної адміністрації США) — аби її фахівці допомогли Центру під час масштабних пошуків Нессі, початок яких заплановано на 30 травня.

Протягом трьох діб во­лонтери уважно стежити­муть за поверхнею знаме-нитого шотландського озе­ра: чи раптом не з’явиться над нею голова загадково­го лохнесського монстра…

«Сподіваємося, мислив­ці на Нессі з усього світу до­поможуть нам зв’язатися з людьми з NASA, — розпові­ла представниця The Loch Ness Centre Еймі Тодд. — Можливо, зробимо це за­вдяки соцмережам. Має­мо надію, що фахівці NASA володіють передовими тех­нологіями отримання зо­бражень під час скануван­ня озер».

Цього року виповнюєть­ся 90 років з моменту пер­шої експедиції, організо­ваної з метою розгадки таємниці озера Лох-Несс. 1934 року це намагався зро­бити Едвард Маунтин. Але побачити доісторичне чу­довисько, що, як багато хто досі вірить, живе у глибинах мальовничої водойми, учас­никам експедиції тоді не вдалося… На відміну від ба­гатьох інших людей: офіцій­ний реєстр усіх повідомлень про те, що хтось бачив або чув Нессі (так лагідно нази­вають чудовисько), містить аж 1156 записів.

Легенда про потвору озера Лох-Несс — родом зі Середньовіччя. Ірландський чернець начебто побачив чудовисько у річці Несс, що витікає з озера… А сучас­ний міф про загадку Лох-Несс народився 1933 року. Тоді менеджерка одного з прибережних готелів Олді Маккей розповіла, що бачи­ла в озері китоподібну істо­ту… Газета Inverness Courier розповіла про цю історію, а редактор Івен Баррон упер­ше назвав істоту «чудовись­ком».

Відтоді таємниця шот­ландського озера надихну­ла авторів багатьох книг, те­лепрограм і кінофільмів. А також неабияк посприяла розвиткові регіональної ту­ристичної індустрії…

Засноване у 1960-х ро­ках Loch Ness Investigation Bureau суттєвих доказів іс­нування чудовиська (багато хто припускає, що це пле­зіозавр) не виявило… Але вперті ентузіасти не здали­ся. Зокрема, 1987 року Нессі шукали під час операції Deepscan: 24 катери, осна­щені ехолотами, пройшли водами озера. У трьох ви­падках вчені виявили звуки, які не змогли пояснити.

2019 року науковці при­пустили, що істоти, які вва­жають лохнесським чу­довиськом, можуть бути гігантськими вуграми. Утім, це лише версія… Згодом дослідники з Нової Зелан­дії спробували визначити усі живі види в озері, взяв­ши ДНК із проб води. Після їх аналізу експерти запере­чили, що у водоймі можуть жити великі тварини, як-от плезіозавр чи кит. Звісно, таким висновкам науковців повірили далеко не всі…

Нарешті у серпні мину­лого року ентузіасти орга­нізували наймасштабніші за останні пів століття пошуки легендарного чудовиська. Дослідники використову­вали, серед іншого, під­водні дрони, оснащені інф­рачервоними камерами й гідрофоном, — аби виявити усі підозрілі звуки. У торіш­ній експедиції взяли участь близько 200 волонтерів, що перебували безпосеред­ньо на місці, а ще 300 осіб стежили за трансляцією онлайн. Одна з груп дослід­ників начебто почула якісь підозрілі звуки, але їх чо­мусь не вдалося записати. Підвела апаратура… Мож­ливо, цього року пощастить більше?..

Лох-Несс — найбільше прісноводне озеро Шотлан­дії за обсягом води, яку міс­тить. У ньому більше води, ніж у всіх озерах Англії та Вельсу разом узятих.