Суворов не вів перемовин під карасубазарським дубом. Це російський фейк…

Блогер з Криму Зарема Сейтаблаєва на сайті проєкту «Радіо Свобода» Крим.Реалії розвінчала давнішній російський фейк про те, що під нинішнім містом Білогірськ росте «суворовський дуб». Вона пише, що однією з жертв російських міфів став древній, але нині ще здоровий дуб Дёрт К'ардашлар (перекладається з кримськотатарської як «Чотири брати»).

Після злочинної депортації кримськотатарського народу в 1944 році радянська влада з великим ентузіазмом стала перейменовувати кримськотатарські назви. У радянських пропагандистів стояла чітка мета – стерти з пам'яті кримчан усе, що нагадувало корінний народ Криму. Так, Карасубазар став Білогірськом, а зростаючий поряд багатовіковий дуб «Чотири брати» з подачі місцевого краєзнавця Володимира Кілеси став «Суворовським дубом». Перша його краєзнавча книга «На маршруті – Білогірськ» була видана в 1975 році. У наступні роки вийшли книги «Білогірськ» та «Дивний край старовини глибокої». Всюди він повторює легенду про дуб, яку підхопили інші краєзнавці та екскурсоводи. Хоча в Криму існує давніша легенда про те, що в давнину відбулася грандіозна битва між військом половців, які населяли передгірний та степовий Крим та військом Золотої Орди. Тоді і загинули чотири знатні половецькі богатирі. На згадку про них і посадили чотири саджанці дубів, яким присвоїли імена легендарних богатирів. Зберігся лише один дуб, який і стали називати «Чотири брати».

Але краєзнавець Кілеса мав обґрунтувати свою назву. І він написав свою легенду до назви «Чотири брати», яка добре вписалася в канву «російського світу». Нібито чотири купці (брати з Новгорода) відстали від каравану, поблизу Карасубазара на них напали розбійники і вбили братів, один із яких віз жолудь, щоб посадити новгородський дуб у Криму. Перед смертю він нібито встиг закопати жолудь у землю і, «смертельно поранений, полив його кров'ю». Минули роки, і виріс із жолудя величезний дуб. Називається дуб Суворовським: під ним 1777 року російський полководець перед битвою вів переговори з посланцем султана. І ці легенди Кілеси продовжували переказувати в радянський час, але ще активніше їх стали культивувати після 2014 року, хоча в них мало хто вірив.

Наприклад, ексглава російської адміністрації Білогірська Ігор Іпатко розповідає, що насправді для вчених і краєзнавців зовсім не секрет, що Суворов жодного відношення до дуба «Чотири брати» не має. Нещодавно в популярній серед кримчан групі «Крымоведение» у Фейсбуці з цього приводу висловилося багато експертів.

«Спеціально займався питанням із «Суворовським дубом», для чого переглянув усі реляції з книги Дубровіна Н. Ф. «Приєднання Криму до Росії» у чотирьох томах. Жодних згадок про дуби з переговорами перед «битвами» там немає. Одна з численних легенд ні на чому не ґрунтується. На топонімічних картах Ігоря Бєлянського цей дуб позначений під ім'ям «Чотири брати», – повідомляє кримський вчений і краєзнавець Сергій Кисельов.

«Я, звичайно, невеликий знавець історії XVIII ст. Але все-таки (чи саме тому) хотілося б уточнити: що за така війна у нас була з турками в 1777 році? Про війну 1768-74 знаю, про війну 1787-91 (92 н. с.) теж знаю. Війну 1777-го – не знаю. Як і будь-яку битву під командуванням Суворова у Криму», – пише кримський історик Андрій Никифоров.

Краєзнавець Іван Коваленко розповідає: «Відверто кажучи, цю легенду про Суворова та назву дуба вигадав Володимир Кілеса у 1970-х роках. Нічого спільного з вигаданим фактом переговорів Суворова з посланцем турецького султана – немає… Не пам'ятаю зараз першоджерело, але коли я писав свою книгу про дерева Криму, зустрічав це в дореволюційній літературі. Дуб, на мою думку, посаджений штучно – в одну лунку поклали чотири жолуді. На честь якихось чотирьох героїв, як і йдеться у легенді. У природі практично неможливо, щоб в одну лунку потрапили чотири жолуді та зрослися в єдине дерево. А в нашому випадку у дуба справді чотири стовбури, які зрослися біля основи», - повідомляє краєзнавець.

Читайте також: Про уроки Леніна і Троцького для України