Росія мілітаризує Арктику

Як повідомляє ТАСС з посиланням на власні джерела, в Москві розглядають перспективи створення Арктичного флоту на рівні з іншими підрозділами ВМФ. За його даними, рішення про це вже прийнято і зараз розробляють концепцію окремого Арктичного флоту. Росія стверджує, що нове об'єднання ВМФ має забезпечувати охорону Північного морського шляху й арктичного узбережжя в зоні відповідальності Північного і Тихоокеанського флотів.

Але це просто прикриття агресивних планів, адже ще жодного разу ніхто не загрожував ні Північному, ні Тихоокеанському флотам. Значить, річ зовсім в іншому?

У США, як повідомляє «Голос Америки», вважають, що Росія зацікавлена в більшій мілітаризації Арктики, тоді як Вашингтон хоче, щоб регіон залишався регіоном мирної співпраці. «Ми бачимо, що Росія робить кроки задля більшої мілітаризації регіону, і ми вважаємо, що це прямо суперечить нашим заявленим бажанням забезпечити, щоб Арктика залишалася регіоном мирної співпраці», — заявив під час брифінгу високопоставлений чиновник адміністрації США. Чиновник уточнив, що президент США Джо Байден і російський лідер Володимир Путін обговорили питання взаємодії в Арктиці під час саміту, що відбувся 16 червня у Женеві.

Насправді питання про інтереси країн в Арктиці актуалізувалося ще після того, як норвезький острів Шпіцберген відвідав російський політик Дмитро Рогозін. Арктика — зона потенційних конфліктів, заявив російський сенатор В'ячеслав Штиров у відповідь на запитання Російської служби ВВС про те, до чого призведе мілітаризація арктичних територій. За його словами, в цьому регіоні багато невирішених питань, як між країнами Арктичної зони, так і між ними й рештою держав, що не мають виходу до Північного Льодовитого океану.

Всім стало зрозуміло, що це було зовсім не з мирними намірами. За останні роки Росія провела кілька військових навчань в арктичних широтах. В тому числі нещодавно з пробиванням льоду атомними субмаринами. У російських арктичних водах дислокований Північний флот, у складі якого — атомні підводні човни з балістичними ракетами, що можуть стати потенційними цілями. Над Арктикою проходять траєкторії польоту балістичних ракет, націлених на США.

Бряцання зброєю Росії вже призвели до відновлення навчань іншими країнами, часто — з висадкою десанту наступального характеру. Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія та Ісландія підписали документ про тіснішу військову співпрацю. Цей документ не є військовим союзом — скоріше лише декларацією, проте в ньому прямо і недвозначно говориться про посилення російської військової потужності і вказується на дії Росії в Криму, як приклад використання такої потуги з політичними цілями. Ця співпраця міститиме збільшення кількості спільних навчань, розширення військово-технічних контактів і обмін розвідданими.

Однак, у світі бачать, що Росія зараз грає на випередження з військовим посиленням в Арктиці. Так, російські політики зараз стверджують, що нібито «зона Арктики на даному етапі є спірною територією, контролювати яку хочуть ряд країн», і це начебто дає право Росії мілітаризувати його.

Насправді все інакше. Світовий інтерес ґрунтується, зокрема, на тому, що, за даними Геологічної служби США, під льодами Арктики залягає близько 22% світових нерозвіданих ресурсів вуглеводнів: нафти, газу і газоконденсату. При цьому велика частина запасів знаходиться на шельфі Північного Льодовитого океану. Суперечка за територію загострюється тим, що поки не існує міжнародного договору, що визначає правовий статус Арктики. Тому вважається, що сутичка в тому регіоні буде запеклою за контроль над вуглеводнями. Зараз йде гонитва: хто застовпить там своє право визначати порядок. Створення флоту — це спроба Росії зіграти на випередження.

США наполягають на тому, що повинні бути якісь домовленості, але Москва це не сприймає. А одним з аргументів інших країн в претензіях на Арктику є неосвоєність цієї території, а значить там має діяти не право сили, а співпраця всього світу.

«У будь-якому випадку Москва прийняла рішення, і зараз створюється не тільки флот. Шойгу літав і відкривав одну базу. Я уважно дивився — база сучасна. Одна з них абсолютно автономна і влаштована так, що в найлютіші морози бійцям не доведеться виходити на відкрите повітря», — розповів кримському сайту ForPost один з військових експертів.

А раніше повідомлялося, що до кінця 2021 року на воду буде спущено криголам типу «Арктика». Ще два таких судна планують закласти в 2022 році. Ці машини здатні проводити каравани суден в арктичних умовах, пробиваючи лід товщиною до трьох метрів. Криголами забезпечуватимуть проведення суден з вуглеводневою сировиною з родовищ Ямальського, Гиданського півостровів і з шельфу Карського моря на ринки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Тому навіть освоєння Росію північних родовищ не може вважатися «мирними цілями», бо світ вже знає, що нафта і газ для Росії це також зброя, яку вона використовує для шантажу в своїх інтересах.