Туск кине виклик Дуді?

Рідна партія Дональда Туска, польська «Громадянська платформа», висунула президента Європейської Ради на посаду голови Європейської народної партії. Як розповіли джерела порталу tvp.info.pl, на листопадовому з’їзді ЄНП у Загребі Туск, найімовірніше, не матиме конкурентів. Водночас експрем’єр Польщі розмірковує, чи балотуватися на польських президентських виборах, що відбудуться навесні 2020 року.

Посада голови ЄНП, каже Дональд Туск, не завадить йому «активно долучитися до польських справ». Європейчька народна партія що об’єднує партії християнсько-демократичного й ліберально-консервативного спрямування. До ЄНП належать 84 політичні сили з 43 держав Європи. 20 листопада на з’їзді ЄНП у хорватському Загребі понад 700 делегатів обиратимуть нового голову партії (на три роки). Зараз цю посаду обіймає француз Жозеф Доль. Хоча після травневих виборів до Європейського парламенту ЄНП алишалася його найбільшою фракцією, у партії поменшало мандатів, а відтак її вплив у Європарламенті став меншим. Отже, ЄНП шукає нового лідера, політично «розкручену» фігуру, яка змогла би привабити виборців.

За даними джерела tvp.info.pl у Брюсселі, «Туска переконують очолити ЄНП уже протягом двох місяців». Розрахунок на те, що Туск, який був успішним прем’єр-міністром Польщі й президентом Європейської Ради, зможе «оживити» ЄНП, адже «треба шукати способи, як у Європі боротися з популістами».

Якщо Туск очолить ЄНП, чи означатиме це, що він не балотуватиметься на президентських виборах у Польщі? Схоже, ні. Як розповів Дональд Туск в інтерв’ю телеканалу TVN 24, посада голови ЄНП не завадить йому «активно долучитися до польських справ». А під час розмови з журналістами у Брюсселі Туск впритул торкнувся теми польських виборів. «Попереду в нас чотири роки, коли при владі перебуватиме уряд ПіС (партії Ярослава Качинського „Право і Справедливість“. — Авт.). Аби завадити цьому уряду робити помилки у внутрішній і зовнішній політиці, треба мати силу президентського вето», — наголосив Туск. За його словами, «найважливіше, щоб опозиція вибрала такого кандидата в президенти, який матиме найбільші шанси переконати тих виборців, котрі сьогодні голосують за ПіС або ж вагаються».

Чи бачить Туск себе у ролі такого кандидата від опозиції? Однозначної відповіді президент Європейської Ради не дав. «Якщо буде воля разом працювати над кандидатурою, що має найбільші шанси на перемогу, тоді ніхто не повинен вагатися»…
Туск наголосив: із цих слів не варто робити «персональних висновків щодо його кандидатури», тому що «на польській політичній сцені є принаймні кілька осіб, що мають такі самі, як я, а може, навіть більші шанси переконати тих, хто сумнівається».

Як пишуть польські ЗМІ, однією з таких осіб є віцеголова Сейму Малґожата Кідава-Блонська. Саме вона, за даними жовтневого соціологічного опитування Kantar, показала би найкращий серед можливих кандидатів від опозиції результат у другому
турі президентських виборів. За Кідаву-Блонську проголосували би в другому турі, якби вона туди потрапила, 42% поляків. За нинішнього президента, кандидата від ПіС Анджея Дуду (за прогнозами соціологів, він точно вийде у другий тур), — 48%. Для порівняння, Тускові те саме опитування дає у другому турі 40% голосів — проти 51% у Дуди. Звісно, це лише стартові
цифри, кампанія ще не розпочиналася. Але, так чи інакше, перед тим, як прийняти рішення про похід на вибори, Туску треба добряче подумати…