Герхард Екснер: «У Швейцарії, якщо людина зламала ногу, – викликає таксі, а не «швидку»

Швейцарський професор, відомий дитячий ортопед, хірург Герхард Ульріх Екснер (на фото) вперше завітав до України 13 років тому. Відтоді гість із Цюріха часто тут буває — у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі разом із українськими лікарями оперує дітей з пухлинами опорно-рухової системи. “Тиждень роботи в Україні замінює мені два роки роботи у Швейцарії. Стільки нового за цей час дізнаюся! Тут доводиться стикатися зі складними випадками, яких не бачу у себе вдома. Не приїжджаю когось вчити — приїжджаю, щоб самому чогось навчитися”, - запевняє.

Доктор вільно володіє чотирма мовами — рідною німецькою, англійською, італійською та французькою. Спілкуємось без перекладача.

- Можете розповісти про систему медичного страхування у Швейцарії?

- Усі платять за страховку, і вона покриває майже 45% витрат на медичні послуги. Решту сплачує уряд із податків. Люди із вищим доходом платять більший податок, ті, що заробляють менше, платять менше. Але кожен має доступ до всього спектру медичних послуг.

За деякі пацієнт має заплатити із власної кишені. Усе залежить від того, яка у нього страховка. Людина може купити страховку, яка покриє практично все. Це обійдеться їй у 300 франків на рік. Багатий може дозволити собі заплатити менше за страховку...

- Тобто?

- Йому не потрібно турбуватися, що буде у випадку, якщо він захворіє. Захворіє — заплатить удесятеро більше. Для людини менш заможної це було б великою проблемою, тому вона воліє перестрахуватися.

- Правда, що виклик швидкої медичної допомоги у швейцарії не входить у пакет базового страхування і люди навіть з поламаною ногою мусять добиратися у лікарню на таксі?

- Якщо з вами трапиться нещасний випадок, за транспортування до госпіталю доведеться заплатити. У подальшому можете отримати компенсацію за таксі. Для цього лікар, який вас прийняв, повинен письмово засвідчити, що ви не могли доїхати до лікарні на громадському транспорті.

- У швейцарській системі охорони здоров’я працюють понад 300 тис. медичних працівників. Населення країни — 8 млн. Чи вистачає вам медиків?

- У деяких частинах країни, зокрема у сільській місцевості, лікарі не горять бажанням працювати. У деяких частинах їх забагато. Якщо брати загалом, то лікарів достатньо, але люди хотіли би, щоб було більше, особливо вузьких спеціалістів. Перший фахівець, до якого повинен звернутися хворий, - лікар загального спрямування (терапевт, педіатр). Але пацієнт хоче, щоб його оглянув вузький спеціаліст. Це — неправильно. Я не огляну пацієнта, поки він не пройде попередній огляд у терапевта. Якщо буду займатися всіма хворими, у мене не вистачить часу на складні випадки.

- В Україні молоді лікарі не хочуть працювати у селі. Чи існує така проблема у Швейцарії?

- Існує. Молодий лікар зі своєю сім’єю приїжджає у село. А там — ні театру, ні кіно. Це — більше питання комфорту. Крім того, якщо у сільській місцевості ви — єдиний лікар, то повинні бути доступним 24 години на добу сім днів на тиждень.

- Швейцарія займає друге місце у світі за кількістю коштів, які виділяють з державного бюджету на медичні потреби. В Україні на систему охорони здоров’я витрачають щороку не більш ніж 3-4% ВВП. Скільки потрібно насправді, щоб система запрацювала, і на що у першу чергу необхідно скеровувати ці кошти?

- Інвестування у сферу охорони здоров’я — основа функціонування будь-якої держави. Якщо ти не інвестуєш в охорону здоров’я, люди втрачають здоров’я, а значить - працездатність.

В Африці, де свого часу працював, бачив випадок, коли лікарня не приймала пацієнтів кілька місяців. Питав лікарів, місцеву владу, чи розуміють вони, наскільки дорого їм це обійдеться. А вони відповідали: «Лікарня закрита — ми не витрачаємо жодної копійки!». Але ж ви не лікуєте людей і не можете гарантувати, що завтра вони зможуть працювати! Отже, втрачаєте.

Мене здивувало, що в Україні пацієнти приходять у лікарню і повинні платити за вироби медичного призначення, ліки. Багато людей не може платити. І це - велика проблема. Моя вам порада: звертайтеся по медичну допомогу якомога раніше. Так ви не запустите недугу. Бачу по дітях: якби патологія була виявлена під час народження, у майбутньому не виникало б таких складних проблем.

- Як часто вам доводиться оперувати пацієнтів з України у Швейцарії?

- Моя спеціалізація — пухлини. Коли такі пацієнти приїжджають до Західної Європи, для них лікування коштує у 20 разів дорожче, ніж в Україні. Якщо би до мене звернулись такі люди, порадив би їм лікуватися на батьківщині.

- У деяких хворих є шанс стати вашим пацієнтом, не виїжджаючи за межі України...

- Так, і при цьому полікуватися безкош­товно. Не зацікавлений у грошах. Сам спонсорую свої поїздки в Україну.

- Які реформи необхідно провести в українській медичній сфері, щоб наблизити її до стандартів Швейцарії та ЄС?

- Побороти корупцію. Перше, що потрібно зробити, - це почати платити адекватну зарплату, ту, на яку лікар зможе вижити і не проситиме пацієнта, щоб той йому допоміг фінансово. Це — основа всього.

- Як відбувається підготовка лікарів у швейцарських вузах? Як довго навчаються студенти і скільки коштує навчання?

- Навчання для лікарів у Швейцарії безкоштовне. Студенти платять лише за підручники та проживання.

Лікарям необхідно більше вчитися. За 50 годин на тиждень неможливо вивчити складну хірургію. Звичайно, студентам, які у майбутньому лікуватимуть нежить чи гарячку, не потрібно вчитися більш ніж 50 годин на тиждень. Але чи потрібен хворому лікар, який буде спеціалізуватися виключно на нежитю?

- Українцям, які полюбляють займа­тися самолікуванням, важко збагнути, чому практично всі ліки в швейцарських аптеках відпускають за рецептом. Виходить, швейцарцям навіть із банальним нежитем доводиться звертатися до лікарів? Чи їх можуть проконсультувати телефоном?

- Звичайно, спрей від нежитю людина може придбати без рецепта. Також у страховку закладається можливість отримати консультацію лікаря телефоном. Щодо мене, то я вважаю це поганою практикою. Лікар повинен бачити проблему. До того ж хвора людина потребує документа, який засвідчить, що не може йти на роботу, і цей документ повинен виписати лікар, а також рецепта, без якого не купить необхідні їй ліки.

- Середня тривалість життя у Швейцарії — 83 роки. В Україні — 71. У чому секрет довголіття швейцарців?

- У загальному стані здоров’я. Найважливіше — це профілактика інфекцій, зокрема вірусних гепатитів та ВІЛ, запобігання опікам та ураженню струмом, безпечна їзда автомобілем тощо.